Tag Archives: Chemistry news

Магнитный материал удаляет антибиотики из воды

Перевод с английского: Алина Кристя © 2018

Author: ChemistryViews.org
• Published: 24 November 2017
•          Copyright: Wiley-VCH Verlag GmbH & Co. KgaA
•          Source / Publisher: ACS Sustainable Chemistry & Engineering/ACS Publications
•          Associated Societies: American Chemical Society (ACS), USA

Остатки антибиотиков в воде могут способствовать развитию устойчивых к ним бактерий. Адсорбция является простым и многообещающим методом удаления антибиотиков с помощью специальных магнитных материалов-адсорбентов, которые легко отделить от растворов после адсорбции, переработать и регенерировать. Однако многие известные магнитные адсорбенты имеют относительно небольшие удельные площади поверхности и соответсвенно слабую адсорбционную способность.
Bailing Zhang, Qiuyu Zhang, and colleagues, Northwestern Polytechnical University, Xi’an, China разработали магнитный гиперсшитый полимер с большой удельной поверхностью для удаления антибиотиков из воды.

Исследователи проводили сшивку молекул ферроцена с диметоксиметаном, используя реакцию Фриделя-Крафтса в присутствии AlCl3 в качестве катализатора. Полученный в результате синтеза гиперсшитый полимер был окислен с использованием перекиси водорода, для того, чтобы образовать внедренный в полимерную сеть и обладающий магнитными свойствами оксид железа(II,III), (закись-окись железа, железная окалина, Fe3O4), и таким образом сделать этот материал магнитным.

Команда исследователей проверила пригодностью материала для адсорбции антибиотиков из воды с использованием хлорамфеникола (на рис. сверху) и гидрохлорида тетрациклина  (на рис. внизу). Они обнаружили максимальную адсорбционную способность 114,94 и 212,77 мг/г, соответственно, при 20 градусах Цельсия. Адсорбент может быть легко извлечён и повторно использован с небольшими потерями в эффективности адсорбции.

Preparation of Magnetic Hyper-Cross-Linked Polymers for the Efficient Removal of Antibiotics from Water. Yin Liu, Xinlong Fan, Xiangkun Jia, Xin Chen, Aibo Zhang, Baoliang Zhang, Qiuyu Zhang, ACS Sustainable Chem. Eng. 2017.
DOI: 10.1021/acssuschemeng.7b02252

Редакция и дизайн: Майстерний Хімік © 2018

 

 

 

Отрицательные эффекты деградации витамина С

Author: Angewandte Chemie International Edition
Published Date: 03 квітня 2013
Source / Publisher: Angewandte Chemie International Edition/Wiley-VCH
Copyright: Wiley-VCH Verlag GmbH & Co. KGaA, Weinheim

Перевод с английского: Яна Густая.© 2017

Деградация витамина С.

Витамин С обнаружен во многих продуктах питания и, кроме всего прочего, используется для продления их срока хранения. Однако он нестабилен в воздухе или при комнатной температуре. Всем известно, что разрезанные фрукты становятся коричневыми, а вкус продуктов меняется. В журнале Angewandte Chemie немецкие исследователи представили систематическое исследование процессов, которые происходят во время деградации витамина С в продуктах питания.

Витамин С, аскорбиновая кислота, является восстанавливающим углеводом и может взаимодействовать с аминокислотами, пептидами и белками. Такие реакции между углеводами (сахарами) и белками относятся к классу реакций, известных как реакции Майара, и названы в честь ученого, который их обнаружил, Луи Камилле Майара. Реакции Майара повсеместны, а продукты образующиеся в результате этих реакций, например делают наши тосты хрустящими, или отвечают за запах поджаренного мяса.

Однако реакции Майара с участием витамина С не являются полезным явлением. Они протекают при жарке овощей и могут являтся причиной изменения вкуса продуктов. Кроме того, продукты деградации витамина С по реакции Майара при попадании в организм, могут быть ответственны за помутнение хрусталика глаз и возрастной потерей эластичности кожи и сухожилий.

Идентификация конечных продуктов деградации витамина С по реакции Майара.

Процесс деградации витамина С по реакции Майяра ранее не был достаточно исследован. Маркус А. Гломб и Марин Смуда из Университета Мартина Лютера в Галле-Виттенберге, Германия, недавно всесторонне изучили катализированную аминами деградацию витамина С в модельной системе. Используя молекулы витамина С, меченные в разных местах изотопами 13С, они смогли отследить какие продукты реакции Майара образовались расщеплением исходной молекулы витамина С. Они проводили эксперименты в атмосфере изотопа 18O2 и количественно определяли все продукты первичной фрагментации. Это позволило им уточнить структуры около 75% вещест, являющихся продуктами деградации витамина С по реакции Майара. Было показано, что конечными веществами являются карбонильные и дикарбонильные соединения, карбоновые кислоты и амиды.

Среди этих соединений исследователи идентифицировали N6-ксилонил лизин, N6-ликсонил лизин и N6-треонил лизин в качестве уникальных характеристических конечных продуктов деградации витамина С по реакции Майара. В дальнейших исследованиях проведенная в этой работе идентификация соединений позволит дифференцировать продукты реакции Майара, связанные с витамином С, и те, которые связаны с другими восстанавливающими углеводами, такими как глюкоза.

Информация, полученная в этой модели, поможет прояснить изменения, которые происходят с участием витамина С в продуктах его содержащих, во время хранения и переработки, хотя пути реакции в реальных системах, естественно, намного сложнее. Эти эксперименты также закладывают основу для лучшего понимания негативных последствий деградации витамина С в организме.

Источник
Maillard Degradation Pathways of Vitamin C.
Mareen Smuda, Marcus A. Glomb,
Angew. Chem. Int. Ed. 2013. DOI: 10.1002/anie.201300399

Редакция и дизайн: Майстерний Хімік © 2017

 

 

Почему йод окрашивает крахмал в синий цвет?

Author: Catharina Goedecke
Published Date: 06 грудня 2016
Copyright: Wiley-VCH Verlag GmbH & Co. KGaA, Weinheim

Перевод с английского: Яна Густа. © 2017

Тест на йод

Использование йода для проверки наличия крахмала или наоборот, когда крахмал является инликатором на йод, является обычным экспериментом в химическом анализе. Раствор йода (I2) и йодида калия (KI) в воде имеет светло-оранжево-коричневый цвет. Если он добавляется к образцу, содержащему крахмал, например, к хлебу, как показано выше, цвет меняется на темно-синий. Но как это изменение цвета работает?

Крахмал – это углевод, который содержится в растениях. Он состоит из двух разных типов полисахаридов, которые состоят из единиц глюкозы, которые связаны двумя разными способами. Один из них представляет собой линейную амилозу, а другой – разветвленный амилопектин (на схеме ниже).

Амилоза – это соединение, которое отвечает за синий цвет. Его цепь образует спиральную форму, и йод может быть связан внутри этой спирали (на схеме ниже).

Комплексы с переносом заряда

Цвета вызваны так называемыми комплексами переноса заряда (КПЗ). Из двух молекул, одна из которых (донор) содержит слабо связанные электроны, а вторая (акцептор) обладает высоким сродством к электронам, часто образуются весьма стабильные соединения. Характерным признаком образования КПЗ является возникновение новой полосы поглощения в видимой или УФ части спектра. Обычно КПЗ является более реакционноспособным по сравнению с мономерами. Причина этого связана с более легкой по сравнению с исходными мономерами поляризуемости КПЗ вследствие более обширной π-электронной структуры и способности к переходу в возбужденное ионизированное состояние.

Молекулярный йод (I2) трудно растворим в воде, поэтому для хорошего растворения добавляется йодид калия. Вместе они образуют полииодидные ионы типа In, например I3, I5, или I7. Отрицательно заряженный йодид в этих соединениях действует как донор заряда, нейтральный йод – в качестве акцептора заряда. Электроны в таких комплексах переноса заряда легко возбуждаются светом и переходят на более высокий уровень энергии. Свет поглощается в процессе, и его дополнительный цвет наблюдается человеческим глазом.

В случае водного раствора полииодидов абсорбция различных видов приводит к общему коричневатому цвету. После добавления амилозы он образует другой комплекс ПЗ . Здесь амилоза действует как донор заряда и полииодид в качестве акцептора. Этот комплекс поглощает свет другой длины волны, чем полииодид, и цвет становится темно-синим.

Полиоидные цепи

Точная структура полииодидов внутри амилоидной спирали неясна. Комплекс амилозо-йода является аморфным (т. е. он не образует упорядоченных кристаллов), что затрудняет определение его структуры. Было предложено, чтобы вид внутри спирали повторялся I3 или I5единиц.

Однако Рам Сешадри, Фред Удл и его коллеги из Калифорнийского университета, Санта-Барбара, США, обнаружили доказательства того, что бесконечные полииодидные цепи Inx– содержатся в амилозо-иодном комплексе [1]. Группа исследовала связанную систему – пирролоперилен-иодный комплекс для изучения его свойств как органического электронного проводника.Этот материал кристаллический (прозрачен), и поэтому команда смогла определить его структуру с помощью рентгеновской кристаллографии. Они обнаружили почти линейные полииодидные цепи между стеками пирролопирилена. Оказалось, что материал, содержащий эти цепи, поглощает свет при очень близких длинах волн к амилозо-йодному комплексу, что подтверждает гипотезу о том, что аналогичные структуры полимерных цепей образуются в йодо-крахмальном комплексе.

Reference

[1] Infinite Polyiodide Chains in the Pyrroloperylene-Iodine Complex: Insights into the Starch-Iodine and Perylene-Iodine Complexes,

Sheri Madhu, Hayden A. Evans, Vicky V. T. Doan-Nguyen, John G. Labram, Guang Wu, Michael L. Chabinyc, Ram Seshadri, Fred Wudl. Angew. Chem. Int. Ed. 2016, 55, 8032–8035. DOI: 10.1002/anie.201601585

Sources
Der Iod-Stärke-Komplex (in German),
www.chemieunterricht.de 2006.
(accessed November 24, 2016)
The structure of the blue starch-iodine complex,
Wolfram Saenger, Naturwissenschaften 1984, 71, 31–36. DOI: 10.1007/bf00365977

Редакция и дизайн: Майстерний Хімік © 2017

 

 

Водорастворимый хозяин улучшает противоопухолевую активность лекарства
Тамоксифен – противораковый препарат, часто используемый для лечения рака молочной железы. Как и многие другие лекарства  или кандидаты в лекарство (ведущее вещество), этот препарат плохо растворим в воде, что препятствует его всасыванию и ограничивает его биологическую активность. Одним из возможных подходов к решению этой проблемы является формирование комплекса между фармацевтически активной молекулой в качестве гостя и водорастворимого макроцикла в качестве хозяина. Однако из-за избирательности взаимодействий host-guest не существует  макроцикла, который универсально применим для различных биоактивных молекул.

Фейху Хуан, Чжэцзянский университет, Ханчжоу, Китай (Feihe Huang, Zhejiang University, Hangzhou, China) и его коллеги обнаружили, что водорастворимый пиллар[6]арен (pillar[6]arene), может  улучшить растворимость тамоксифена в воде и  повысить его биологическую активность. Пиллар[6]арен представляет собой макроцикл, состоящий из шести ареновых групп, соединенных блоками CH2, с двумя карбоксилатными группами на ареновом фрагменте. Эти заряженные группы делают макроцикл водорастворимым, а его внутренняя полость является гидрофобной и может взаимодействовать с тамоксифеном.
Тамоксифен
Команда охарактеризовала полученный комплекс с использованием 1H NMR, UV-Vis и флуоресцентной спектроскопии и исследователи нашли четкие доказательства взаимодействия хозяина-гостя между тамоксифеном и пиллар[6]ареном. Они также изучали растворимость тамоксифена в воде в комплексе и обнаружили замечательно хороший солюбилизирующий эффект.
Pillar6arene
Пиллар[6]арен
Молекулы пиллар[6]арена сами по себе не влияли на жизнеспособность колоний раковых клеток in vitro. Комплекс с тамоксифеном, напротив, показал цитотоксические эффекты после 12 часов инкубации. Комплекс был более эффективным, чем свободный тамоксифен, что исследователи приписывают улучшенной растворимости, вызванной макроциклическим хозяином.
Переклад та дізайн: Майстерний Хімік © 2017

Джерело

One-pot Синтез Таміфлю за одну годину.

Хіміки з Університету Тохоку (Японія) розробили спосіб синтезу Осельтамівіру – діючої речовини відомого противірусного препарату Таміфлю – всього за годину.
Осельтамівір є противірусним засобом. Широко відомий під торговою маркою Таміфлю.
Oseltamivir phosphate   (Tamiflu)

Цей час процесу приблизно в 30 разів швидше, ніж попередні спроби синтезу. Весь процес отримання речовини проходить в одній колбі без виділення проміжних продуктів.

Дослідження опубліковане в журналі Organic Letters:
Time Economical Total Synthesis of (−)-Oseltamivir.
Yujiro Hayashi and Shin Ogasawara
Organic Letters 2016 18 (14), 3426-3429
DOI: 10.1021/acs.orglett.6b01595

Жан-Батіст Біо
Jean-Baptiste Biot Жан-Батіст Біо

У 1815 році Ж. Біо відкрив існування оптичної активності для органічних сполук. Було встановлено, що деякі органічні сполуки мають здатність обертати площину поляризації поляризованого світла. Речовини, які володіють такою здатністю, називаються оптично активними.

Якщо промінь звичайного світла, в якому, як відомо, електромагнітні коливання поширюються в різних площинах, пропустити через призму Ніколя, то вихідний промінь світла буде плоско-поляризованим. У такому промені електромагнітні коливання відбуваються лише в одній площині. Цю площину називають площиною поляризації.

При проходженні поляризованого променя світла через оптично активну речовину площина поляризації відхиляється на певний кут вправо або вліво. Якщо речовина відхиляє площину поляризації вправо (при спостереженні назустріч променю), його називають Правообертальним, якщо вліво – Лівообертальним. Праве обертання позначають знаком (+), ліве – знаком (-).

Сполуки, що містять один асімммметріческій атом вуглецю, існують у вигляді двох стереоізомерів, що відносяться один до одного як предмет до свого дзеркального відображення. Такі ізомери називаються енантіомерами.

Властивість молекул не суміщатися зі своїм дзеркальним зображенням називається хиральностью (від грец. χέρι -рука), а молекули називають хіральними. Наочним прикладом можуть служити ліва і права руки, які є дзеркальним відображенням один одного, але разом з тим їх не можна поєднати. Молекули, які сумісні зі своїм дзеркальним зображенням, називають ахіральнимі.

Хіральність молекул є обов’язковою умовою для прояву речовиною оптичної активності.
Число можливих енантіомерів можна підрахувати за формулою N = 2n, де n це кількість асиметричних атомів Карбону.

Осельтамівір – складна органічна речовина, у структурі якої є три асиметричних атоми Карбону. Це означає, що у кожного з них існує дзеркальне відображення, не сумісне з оригіналом. Іншими словами, існує два різних способи розташувати навколишні атоми навколо асиметричного центру. Чим більше таких центрів в молекулі, тим складніше синтезувати необхідний конкретний препарат, тому що зростає кількість асиметричних (оптичних) ізомерів. Для молекули Осельтамівіру таких ізомерів може бути 8.

Незважаючи на хімічну спорідненість дзеркальних ізомерів, їхній вплив на організм може кардинально відрізнятися.
Один з історичних прикладів таких відмінностей – талідомід. У його складі один асиметричний центр, а отже існують два дзеркальних ізомери цього препарату. Один з них надавав седативну дію і використовувався як снодійне, а інший, як з’ясувалося пізніше, став причиною дефектів плоду у вагітних жінок, які приймали препарат.

У новому дослідженні японські хіміки знайшли спосіб провести швидкий повний синтез осельтамівіру з комерційно доступних реактивів у п’ять стадій, використовуючи лише одну реакційний посудину. Це приклад one-pot (“в одному горщику”, “в одній колбі”) синтезу – жоден з проміжних продуктів реакції (інтермедіатів) не потребує виділення. При цьому реагенти та каталізатори, що вносяться в певному порядку, не впливають на перебіг наступних стадій.

Цікаво, що раніше тій же групі вже вдавалося провести всю реакцію методом one-pot, але це вимагало близько 57 годин. Новий процес скорочує цей час до однієї години.

Недоліком нового методу синтезу є те, що процес не дозволяє отримати коректну конфігурацію одного з трьох асиметричних центрів, тому після закінчення реакції з  продукту доводиться видаляти небажаний енантіомер.

Автори стверджують, що це простий процес, однак результуючий вихід становить лише 15% від максимально можливого. Тим не менш, невеликі виходи, за словами вчених, окупаються завдяки високій швидкості синтезу.

The 10 Most AMAZING Chemical Reactions

Muse – Supremacy

Дизайн: Майстерний Хімік ©

 

 

Металорганічні каркасні структури можуть використовуватися для виявлення токсичних іонів

MOFs Detect Toxic Ions
Author: Stuart Beardsworth

Published Date: 06 January 2017
Source / Publisher: Chemistry – A European Journal/Wiley-VCH
Copyright: Wiley-VCH Verlag GmbH & Co. KGaA, Weinheim

Метал-органічні каркаси (Metal-organic frameworks, MOFs) є корисними і легко налаштованими матеріалами для різних застосувань, включаючи зберігання газу, каталіз і електронні пристрої. Одним із застосувань є їх використання в якості люмінесцентних датчиків, що поєднують в собі простоту експлуатації, низьку вартість, і можливість застовування для неруйнівного аналізу. Для цих застосувань, зокрема, використовуються атоми лантаноїдів через їх різкі смуги випромінювання, тривалих часів світіння, і значних стоксовских зрушень.

Weisheng Liu з колегами, Університет Ланьчжоу, Китай, розробили селективний і чутливий метал-органічний каркас з атомами Європію для визначення аніонів Cr(VI) (Cr2O72- / CrO42-), Fe (III) і пікринової кислоти. Дихромат є дуже токсичним і сильним канцерогеном, а пікринова кислота є широко поширеним потужним полінітроароматичним енергетичним (вибуховим) матеріалом.

Синтезована металоорганічна каркасні структура з европием, Eu4L3 (где L = 5,5′-(карбонілбіс(азанедіїл)изофталева кислота) має багатообіцяючі фізичні властивості для використання в якості датчиків, такі як термічна стабільність до 300 ° C, селективне гасіння флуоресценції до 90% в присутності Fe (III), Cr (VI), і пікринової кислоти, а також відмінну можливість повторної переробки.

A Multi-responsive Regenerable Europium-Organic Framework Luminescent Sensor for Fe3+, Cr(VI) Anions, and Picric Acid.
Wei Liu, Xin Huang, Cong Xu, Chunyang Chen, Lizi Yang, Wei Dou, Wanmin Chen, Huan Yang, Weisheng Liu.
Chem. Eur. J. 2016.
DOI: 10.1002/chem.201603607

 

Хіндійські вченi виявили дорогоцiнний метал у коров’ячiй сечi

Автор:  Iрина Конторських
Net Source

Аж чотири роки науковцi сiльськогосподарського унiверситету Джунагадха (Iндiя) витратили на те, щоб докладно вивчити, з чого складається сеча корiв.

Як вiдомо, цю тварину в Iндiї вважають священною. А iндiйськi цiлителi використовують для лiкування коров’ячий гнiй та сечу. Тож ученi поставили за мету пошук у нiй цiнних елементiв.

Науковцi дослiдили 400 взiрцiв бiологiчної рiдини особливої породи гiрських корiв завдяки поєднанню методу газової хроматографiї й мас-спектрометрiї. I виявили iони золота в концентрацiї вiд трьох до десяти мiлiграмiв на лiтр рiдини. Цiкаво, що в уринi верблюдiв, кiз та овець, яку дослiджували для чистоти експерименту, солей дорогоцiнного металу не знайшли.

“Усе живе на Землi складається з тих самих елементiв, що й нежива природа, — пояснив Євген Заворотнюк, кандидат хiмiчних наук. — I велику роль у побудовi органiзмiв вiдiграють саме метали. Людина — це ходяча таблиця Менделєєва. Наприклад, залiзо є одним зi складникiв кровi. Дорогоцiннi метали — не лише золото, а й срiбло, платина — також мiсяться в живих органiзмах у тiй чи iншiй кiлькостi.

Для здоров’я роль золота надзвичайна. Зокрема, воно має антисептичнi властивостi й навiть може руйнувати онкоклiтини. Фармацевти всього свiту застосовують золото у виробництвi лiкiв.

Людям навряд чи видаватиметься рентабельним видiляти золото iз сечi корiв, хоч технологiчно це можливо. Важливо дiзнатися, чому саме в органiзмi певної породи сконцентровано цей дорогоцiнний метал”.

Дизайн: Майстерний Хімік ©

 

Anti-Aging Secret

Author: Marek Czykanski
    Copyright: Wiley-VCH Verlag GmbH & Co. KGaA
    Source / Publisher: Nature Medicine/Nature Publishing Group
    Net Source: ChemistryViews.org

Pomegranate fruit, as well as nuts and berries, contain ellagitannins. If the right microbes are available, these are metabolized to urolithin in the human gut. Chris Rinsch, Amazentis SA, Lausanne, Switzerland, Johan Auwerx, Ecole Polytechnique Fédérale de Lausanne, Lausanne, Switzerland, and colleagues have found that urolithin A (UA) activates mitophagy, both in vitro and in vivo, following oral consumption. Mitophagy is the selective degradation of mitochondria as a clean-up mechanism of the cell.

Mitophagy is reduced with age. As a result no longer functioning mitochondria accumulate in the muscles and prevent the formation of new cells.

urolithin A (UA)

The researchers showed that in the nematode Caenorhabditis elegans, UA prevents the accumulation of dysfunctional mitochondria with age. It extends lifespan and prolongs normal activity during aging. The same effects were seen in mice.

According to the researchers, UA has potential in strategies to improve mitochondrial and muscle function. In a start-up company they have developed methods to administer accurately calculated concentrations of UA. They say, a first clinical trial with humans has started in several European hospitals.

    Urolithin A induces mitophagy and prolongs lifespan in C. elegans and increases muscle function in rodents.
Dongryeol Ryu, Laurent Mouchiroud, Pénélope A Andreux, Elena Katsyuba, Norman Moullan, Amandine A Nicolet-dit-Félix, Evan G Williams, Pooja Jha, Giuseppe Lo Sasso, Damien Huzard, Patrick Aebischer, Carmen Sandi, Chris Rinsch, Johan Auwerx.
Nature Med. 2016.
DOI: 10.1038/nm.4132

 

 

Вчені розробили “другу шкіру”, яка розгладжує зморшки та повертає молодість

Американські вчені розробили новий матеріал, що представляє собою силіконовий полімер, який тимчасово підтягує шкіру і повертає їй молодість.

Свою роботу дослідники з Массачусетського технологічного інституту і косметичної компанії Olivo опублікували в журналі Nature Materials.

Engineering a second skin

Матеріал наноситься на шкіру в два етапи і являє собою тонке непомітне покриття, що імітує механічні та еластичні властивості молодої шкіри. Спочатку наносяться полісилоксанові компоненти, а потім гель, що містить каталізатор. Хоча плівка синтетична, вона імітує біологічну шкіру і пропускає повітря. Досліднии протестували свій препарат на декількох добровольцях, накладаючи плівку під очі, на руки і ноги. Нині розглядається можливість комерційного запуску цього продукту.

Американські вчені кажуть, що подібну «другу шкіру» можуть використовувати в майбутньому для дозувань певних видів ліків або ж для захисту натуральної шкіри від сонячних променів.

Rihanna – Skin

 

Fruit Every Day Might Help Your Heart

Fruit Every Day Might Help Your Heart, Researchers Say

By Steven Reinberg
HealthDay Reporter

WEDNESDAY, April 6, 2016 (HealthDay News) — Eating fresh fruit regularly may help prevent heart attacks and strokes, a large study out of China suggests.

Adults who ate fresh fruit, such as apples and oranges, every day had about a one-third reduced risk of dying from a heart attack or stroke, compared to those who rarely or never ate fruit, researchers found.

“Fruit consumption is important for your cardiovascular health,” said lead researcher Dr. Liming Li, vice president of the Chinese Academy of Medical Sciences, in Beijing.

Study participants who ate fruit most often had lower blood pressure and blood sugar than less frequent fruit eaters, which may account for the reduced risk for heart attacks and strokes, Li said.

Due to the nature of the study, however, it could not prove that fruit consumption caused the lower risk of heart attack and stroke, just that there was an association, Li said.

For the study, Li and colleagues collected data on more than 500,000 adults, ages 30 to 79, between 2004 and 2009. None had a history of heart disease.

Fewer than one in five ate fruit on a daily basis. Over seven years, those who ate the equivalent of roughly a half cup of fruit a day had significantly lower risks of major cardiovascular diseases, the study found.

The report was published April 7 in the New England Journal of Medicine.

Two U.S. experts weighed in on the study findings.

“Cardiovascular disease is a leading cause of avoidable and premature death globally,” said Dr. Gregg Fonarow, a professor of cardiology at the University of California, Los Angeles.

Previous studies have suggested that diets high in fruit are associated with a lower risk of heart disease. However, few of these studies have involved Asian countries, he noted.

“Further studies are needed to determine if eating more fruit will result in meaningful health gains,” Fonarow said.

Samantha Heller, a senior clinical nutritionist at New York University Medical Center, said fruit is a great addition to your diet.

“Fruit is sweet, delicious and readily available,” she said. “It is a terrific source of vitamins, minerals, fiber and other healthy plant compounds.”

Also, she said, “fiber in fruits helps our gastrointestinal tract stay healthy, and other ingredients in fruit help keep our brain cells functioning.”

Fruit is eaten less often in China than in the United States and United Kingdom, and is usually consumed raw, the researchers said.

The most commonly eaten fruits in China are apples, pears and oranges, Li said. America’s favorite fresh fruits are apples and bananas, Heller said.

To get more of the healthful compounds found in fruits, Heller recommends eating a wide variety, including apricots, berries, grapes, kiwis, melons, peaches and tangerines.

More information

The U.S. Centers for Disease Control and Prevention offers tips for adding fruit to your diet.

SOURCES: Liming Li, M.D., vice president, Chinese Academy of Medical Sciences, Beijing, China; Gregg Fonarow, M.D., professor, cardiology, University of California, Los Angeles; Samantha Heller, M.S., R.D., senior clinical nutritionist, New York University Medical Center, New York City; April 7, 2016, New England Journal of Medicine