Tag Archives: новости науки

Ще один крок до подолання антибіотикорезистентності

Автор:  Antonia Niedobitek

Переклад з англійської: Даря Журавльова ©2018

Широко поширена резистентність бактерій до антибіотиків повільно, але безсумнівно підриває ефективність антибіотиків. Для досліджених стійкості бактерій  до антибіотиків вчені Shingo Suzuki, Takaaki Horinouchi і Chikara Furusawa, з RIKEN Quantitative Biology Center (QBiC), Осака, Японія, установили 44 штами кишкової палички, стійкої до 11 антибіотиків. Після лікування 25 антибіотиками ці бактерії ще не піддавалися впливу, вони виявилися перехресно-стійкими до деяких нових антибіотиків. Деякі штами виявили перехресну сприйнятливість, що означає, що вони були стійкими до одного антибіотика, в той час будучи більш чутливими до іншого.

Аналіз експресії генів профілів деяких стійких  штамів E. coli виявив невеликий набір генів, відповідальних за стійкість до антибіотиків. Використовуючи ці гени, вчені успішно прогнозували відповіді інших штамів на дію антибіотиків.

Це дослідження може призвести до появи нових терапевтичних підходів, що передбачатимуть резистентність бактерій та можуть допомогти розробити стратегії щодо запобігання набуття бактеріями резистентності до антибіотиків.

ВОЗ. Устойчивость к антибиотикам
… является сегодня одной из наиболее серьезных угроз для здоровья человечества, продовольственной безопасности и развития….

Antibiotic Resistance Questions and Answers

Редакція та Дізайн: Даря Журавльова та Майстерний  Хімік. © 2018

 

Чому імунна система вагітних не атакує плід.

Учені з Нью-Йоркського університету встановили молекулярний механізм, що захищає плід від атаки імунної системи матері, повідомляє New Scientist.

Результати роботи, виконаної групою вчених під керівництвом Адріана Ерлебачера (Adrian Erlebacher), опубліковані в журналі Science.

Клітини плоду, що потрапляють в кровотік матері, зазвичай визначаються як чужорідні і знищуються імунною системою. При цьому плацента і плід, що розвивається, не викликають такої реакції імунітету і не відштовхуються материнським організмом. Досі не було відомо, чому імунна система не атакує ембріон, який є для неї антигеном.

Щоб з’ясувати, яким чином імунні клітини реагують на плід, Ерлебачер і його колеги провели експеримент на мишах. Вчені спостерігали за процесом імплантації – впровадження ембріона в слизову оболонку матки.

Дослідники встановили, що відсутності імунної реакції на плід сприяють клітини децидуальної оболонки матки – слизової оболонки, яка утворюється під час вагітності і відторгається після народження дитини. Під час імплантації ембріона клітини децидуальної оболонки не виробляють білки, що називаються хемокінами. Хемокіни викликають запалення і сприяють міграції Т-клітин до того місця, де розташований антиген.

Більш ретельне вивчення децидуальної оболонки показало, що змінена структура певних ділянок ДНК в її клітинах. Ці зміни в ДНК викликали придушення експресії генів, пов’язаних з виробленням хемокінів.

“Відсутність вироблення хемокінів сприяє тому, що імунна система не “посилає” Т-клітини до децидуальної оболонки. Ми вважаємо це основною причиною того, що плід не відторгається організмом матері”, – зазначив Ерлебачер.Тепер вчені планують з’ясувати, чи відбувається процес придушення експресії генів при вагітності у людей, а також встановити, яким чином імплантація ембріона викликає “вимикання” цих генів. Ерлебачер з колегами вважають, що за допомогою аналогічних процесів ракові клітини можуть уникати атаки імунної системи.

Раніше вчені дійшли висновку, що ожиріння та супутні розлади обміну речовин у матері, у тому числі діабет, можуть майже в 1,5 рази збільшити ймовірність народження дитини з розладом аутистичного спектру.

Джерело:

Chemokine Gene Silencing in Decidual Stromal Cells Limits T Cell Access to the Maternal-Fetal Interface
  1. Patrice Nancy1,
  2. Elisa Tagliani1,
  3. Chin-Siean Tay1,
  4. Patrik Asp2,*,
  5. David E. Levy1,2,
  6. Adrian Erlebacher1,2,

Department of Pathology, New York University School of Medicine, New York, NY 10016, USA. 2New York University Cancer Institute, New York University School of Medicine, New York, NY 10016, USA.

Science  08 Jun 2012:
Vol. 336, Issue 6086, pp. 1317-1321
DOI: 10.1126/science.1220030

Редакция и дизайн: Майстерний Хімік © 2018

Магнитный материал удаляет антибиотики из воды

Перевод с английского: Алина Кристя © 2018

Author: ChemistryViews.org
• Published: 24 November 2017
•          Copyright: Wiley-VCH Verlag GmbH & Co. KgaA
•          Source / Publisher: ACS Sustainable Chemistry & Engineering/ACS Publications
•          Associated Societies: American Chemical Society (ACS), USA

Остатки антибиотиков в воде могут способствовать развитию устойчивых к ним бактерий. Адсорбция является простым и многообещающим методом удаления антибиотиков с помощью специальных магнитных материалов-адсорбентов, которые легко отделить от растворов после адсорбции, переработать и регенерировать. Однако многие известные магнитные адсорбенты имеют относительно небольшие удельные площади поверхности и соответсвенно слабую адсорбционную способность.
Bailing Zhang, Qiuyu Zhang, and colleagues, Northwestern Polytechnical University, Xi’an, China разработали магнитный гиперсшитый полимер с большой удельной поверхностью для удаления антибиотиков из воды.

Исследователи проводили сшивку молекул ферроцена с диметоксиметаном, используя реакцию Фриделя-Крафтса в присутствии AlCl3 в качестве катализатора. Полученный в результате синтеза гиперсшитый полимер был окислен с использованием перекиси водорода, для того, чтобы образовать внедренный в полимерную сеть и обладающий магнитными свойствами оксид железа(II,III), (закись-окись железа, железная окалина, Fe3O4), и таким образом сделать этот материал магнитным.

Команда исследователей проверила пригодностью материала для адсорбции антибиотиков из воды с использованием хлорамфеникола (на рис. сверху) и гидрохлорида тетрациклина  (на рис. внизу). Они обнаружили максимальную адсорбционную способность 114,94 и 212,77 мг/г, соответственно, при 20 градусах Цельсия. Адсорбент может быть легко извлечён и повторно использован с небольшими потерями в эффективности адсорбции.

Preparation of Magnetic Hyper-Cross-Linked Polymers for the Efficient Removal of Antibiotics from Water. Yin Liu, Xinlong Fan, Xiangkun Jia, Xin Chen, Aibo Zhang, Baoliang Zhang, Qiuyu Zhang, ACS Sustainable Chem. Eng. 2017.
DOI: 10.1021/acssuschemeng.7b02252

Редакция и дизайн: Майстерний Хімік © 2018

 

 

 

Отрицательные эффекты деградации витамина С

Author: Angewandte Chemie International Edition
Published Date: 03 квітня 2013
Source / Publisher: Angewandte Chemie International Edition/Wiley-VCH
Copyright: Wiley-VCH Verlag GmbH & Co. KGaA, Weinheim

Перевод с английского: Яна Густая.© 2017

Деградация витамина С.

Витамин С обнаружен во многих продуктах питания и, кроме всего прочего, используется для продления их срока хранения. Однако он нестабилен в воздухе или при комнатной температуре. Всем известно, что разрезанные фрукты становятся коричневыми, а вкус продуктов меняется. В журнале Angewandte Chemie немецкие исследователи представили систематическое исследование процессов, которые происходят во время деградации витамина С в продуктах питания.

Витамин С, аскорбиновая кислота, является восстанавливающим углеводом и может взаимодействовать с аминокислотами, пептидами и белками. Такие реакции между углеводами (сахарами) и белками относятся к классу реакций, известных как реакции Майара, и названы в честь ученого, который их обнаружил, Луи Камилле Майара. Реакции Майара повсеместны, а продукты образующиеся в результате этих реакций, например делают наши тосты хрустящими, или отвечают за запах поджаренного мяса.

Однако реакции Майара с участием витамина С не являются полезным явлением. Они протекают при жарке овощей и могут являтся причиной изменения вкуса продуктов. Кроме того, продукты деградации витамина С по реакции Майара при попадании в организм, могут быть ответственны за помутнение хрусталика глаз и возрастной потерей эластичности кожи и сухожилий.

Идентификация конечных продуктов деградации витамина С по реакции Майара.

Процесс деградации витамина С по реакции Майяра ранее не был достаточно исследован. Маркус А. Гломб и Марин Смуда из Университета Мартина Лютера в Галле-Виттенберге, Германия, недавно всесторонне изучили катализированную аминами деградацию витамина С в модельной системе. Используя молекулы витамина С, меченные в разных местах изотопами 13С, они смогли отследить какие продукты реакции Майара образовались расщеплением исходной молекулы витамина С. Они проводили эксперименты в атмосфере изотопа 18O2 и количественно определяли все продукты первичной фрагментации. Это позволило им уточнить структуры около 75% вещест, являющихся продуктами деградации витамина С по реакции Майара. Было показано, что конечными веществами являются карбонильные и дикарбонильные соединения, карбоновые кислоты и амиды.

Среди этих соединений исследователи идентифицировали N6-ксилонил лизин, N6-ликсонил лизин и N6-треонил лизин в качестве уникальных характеристических конечных продуктов деградации витамина С по реакции Майара. В дальнейших исследованиях проведенная в этой работе идентификация соединений позволит дифференцировать продукты реакции Майара, связанные с витамином С, и те, которые связаны с другими восстанавливающими углеводами, такими как глюкоза.

Информация, полученная в этой модели, поможет прояснить изменения, которые происходят с участием витамина С в продуктах его содержащих, во время хранения и переработки, хотя пути реакции в реальных системах, естественно, намного сложнее. Эти эксперименты также закладывают основу для лучшего понимания негативных последствий деградации витамина С в организме.

Источник
Maillard Degradation Pathways of Vitamin C.
Mareen Smuda, Marcus A. Glomb,
Angew. Chem. Int. Ed. 2013. DOI: 10.1002/anie.201300399

Редакция и дизайн: Майстерний Хімік © 2017

 

 

Author: Angewandte Chemie International Edition
Published Date: 23 October 2017
Source / Publisher: Angewandte Chemie International Edition/Wiley-VCH
Copyright: Wiley-VCH Verlag GmbH & Co. KgaA

Бактеріальні токсини, які виробляються в кишечнику

Патобіологія побічної дії антибіотиків.

Якщо ви захворіли на будь яку інфекцію, вам можуть призначити пеніцилін, або інший антибіотик, але потім ви можете отримати геморагічну діарею. Ця рідкісна, але вкрай неприємна побічна реакція може бути пов’язана з ентеротоксином тилівалін, що продукується звичайною кишковою бактерією. Австрійські вчені вивчили біосинтетичний шлях токсину. Їхні висновки дають важливу інформацію про патобіологію побічних реакцій антибіотиків та розкривають багатофункціональність бактеріальних токсинів.

Деякі бактерії чутливі до пеніциліну, але інші є стійкими до його дії. Після того як пацієнти проковтнули антибіотики, щоб знищити шкідливі мікроорганізми, їх власна кишкова мікробіота зазнає великих змін, що проявляється як шлунково-кишковий дисбаланс. Якщо індукований дисбаланс призводить до надмірного наростання бактерій, що утворюють токсини, то це може призвести до появи кишкових метаболічних захворювань. У міждисциплінарній співпраці Еллен Зехнер із Університету Граца, Австрія та її колеги досліджували роль стійких до пеніциліну ентеробактерій Klebsiella oxytoca у виникненні пов’язаному з антибіотиками геморагічного коліту (antibiotic-associated hemorrhagic colitis, AAHC).

Ентеротоксичний продукт тилівалін (Tilivalline) натурального походження.

Спочатку вчені ідентикували метаболіт тилівалін як критичний ентеротоксин, який у більш високих дозах пошкоджує кишковий епітелій і може викликати коліт. Дивно, що тилівалін має близьку хімічну структуру до класу метаболітів грунтових бактерій, які називаються пірролобензодіазепінами, які вже досліджені та застосовані в клінічних випробуваннях через їх протипухлинні властивості. Після ідентифікації генного кластера для синтезу тиливаліну вчені провели комплексні біомолекулярні та молекулярно-генетичні експерименти, щоб відстежити повний біосинтетичний шлях тіліваліну.

Сам тілівалін не має ДНК-руйнівної активності близьких за структурою протипухлинних антибіотиків, тому що хімічний сайт, що має вирішальне значення для інтерференції з ДНК, заблоковано. Проте, Зехнер та його колеги виявили, що блокуючий фрагмент, індол, входить до молекули  тільки на кінці біосинтетичного шляху. Тіліваліновий попередник без індолу, який тоді називався тіліміцином, виявився більш потужним цитотоксином, ніж тілівалін. Дивно, що кінцеве додавання індолу до тіліміцину відбувається спонтанно, без допомоги будь-якого ферменту. Це означає, що “Бактерії Klebsiella oxytoca здатні виробляти два пірролобензодіазепіни з різними функціональними можливостями залежно від наявності індолу”, – заявили вчені.

До речі, давно відомо, що синтез індолових сполук відбувається природно в кишечнику людини.
У кишечнику з амінокислоти триптофану мікроорганізми утворюють індол і скатол. Бактерії руйнують бічний ланцюг триптофану, залишаючи недоторканою кільцеву структуру. Індол утворюється в результаті відщеплення бактеріями бічного ланцюга, можливо, у вигляді серина або аланіну. Скатол і індол, які знов всмоктуються, є токсичними для організму та знешкоджуються в печінці в 2 етапи. Спочатку в результаті мікросомального окислення вони набувають гідроксильну групу. Так, індол переходить в індоксіл, а потім вступає в реакцію кон’югації з 3′-фосфоаденозин-5′-фосфосульфатом (ФАФС), утворюючи індоксілсульфатну кислоту, калієва сіль якої отримала назву тваринний індикан.

детоксиндол

Таким чином, обидва кінцеві результати, з’ясування біосинтетичного шляху та виявлення тіліміцину, стабільного проміжного метаболіту, який ще більш токсичний для клітин людини, мають важливі фізіологічні та фармакологічні наслідки. По-перше, краще розуміння патогенезу AAHC може призвести до нових схем лікування та стратегій, що дозволяють уникнути чи просто послабити побічні реакції на антибіотики. І, по-друге, незвичний метаболічний шлях Klebsiella oxytoca до антиканцерогенних структур може надихнути учених на розробку нових підходів до розробки протиракових препаратів.

Переклад та дизайн: Майстерний Хімік © 2017

Нова технологія лікування карієсу.

Нова технологія лікування карієсу виключає анестезію і свердління.

Очищену каверну обробляють ферментний матеріалом Brix3000 кілька разів до чистого дентину і пломбують.

Brix3000 це ферментний гель для нетравматичного видалення карієсу.

Brix3000 гель є стоматологічним препаратом для нетравматичного лікування  карієсу, що включає ферментативну активність (3000 U/мг *), в якому папаїн біоенкапсулюється за допомогою технології EBE Technology (Encapsulating Buffer Emulsion), яка затримує і забезпечує стабільність, що збільшує ферментативну активність кінцевого продукту експоненціально щодо поточної технології. Таким чином, досягнуто: підвищення ефективності протеолізу для видалення колагенової тканини в розпаленій тканині, менш розчинення активного початку ротовою рідиною, більшу стійкість до зберігання навіть у несприятливих умовах, без необхідності зберігання у холодному середовищі та більшої антибактеріальної та протигрибкової сили із збільшенням антисептичного впливу на тканини.

* U/мг: міжнародні одиниці для вимірювання певної ферментативної активності або концентрації ферментативної активності.

джерело

Переклад та дизайн: Майстерний Хімік © 2017
Більшість омана, але деякі – правда

Американський популярний журнал Live Science провів серед своїх читачів опитування, щоб з’ясувати, які саме наукові міфи користуються найбільшою популярністю. Визначивши список найпопулярніших курйозних питань, журнал попросив учених прокоментувати ці міфи. Більшість висловлювань виявилися абсолютно безпідставними.

1. Курка може жити без голови – правда

Дійсно, пару хвилин після того, як курці відрубують голову, вона «живе». Вона може бігати і навіть спробувати злетіти. Це пояснюється тим, що іноді, втрачаючи голову, курка зберігає стволову частину мозку, яка відповідає за більшість рефлексів. Відомий підтверджений факт, що одна міцна особина прожила без голови півтора року. Так що тепер зрозуміло, звідки пішов вислів «курка безмозка» – голова цієї «нептіця» для життя не потрібна.

Сам бачив. Моя мама завжди казала, що хороший холодець завжди виходить, якщо варити свинячі ніжки разом з м’ясом півня. І ось якось перед Різдвом, мама купила на базарі півня і сама не вирішувалася відрубати йому голову. Я був тоді вже хлопцем років 16, і вона попросила мене зробити це. Я сам теж не дуже хотів це робити, але довелося, я ж вважав себе вже майже чоловіком. І ми пішли за будинок. Однак, коли я вдарив півня, якого тримала мати, сокирою по шиї, удар вийшов неточний, півень сильно затріпотів, вирвався з рук матері і з висячою,  наполовину відрубаною головою став бігати по городу. Так він бігав може навіть цілу хвилину, поки не витекла кров і він не впав. З тих пір ми більше ніколи не купували живих курей або півнів.  Майстерний Хімік.

2. Водяна воронка в південній півкулі Землі обертається в іншому напрямку, ніж у північному – брехня.

Швидкості обертання Землі не вистачить, щоб вплинути на напрямок течії води навіть у найменшій раковині. Як можна переконатися на власному досвіді, рух і форма водяної воронки в раковині залежить тільки від особливостей «рельєфу», і аж ніяк не від глобальних причин. Життя і справжня наука дуже прозаїчна.

3. Мозок людини працює тільки на 10% – брехня

Це помилка існує вже майже століття. На щастя, а, може, і на жаль, це не так. Дані магнітно-резонансних досліджень мозку наочно демонструють, що велика частина кори головного мозку активно задіяна в житті людини. Працює наша голова, навіть коли ми спимо. Так що вірити в обіцянки лжепророків про те, що в майбутньому людина зможе використовувати мозок повністю і тоді наступить щастя всім і відразу, не варто. Краще подумати головою.

4. У космосі немає гравітації – брехня

У цьому оману, по всій видимості, винні популярні вирази «нульова гравітація» та «невагомість». Гравітація є скрізь, сила тяжіння однаково впливає на всіх людей. Космонавти на орбіті парять в невагомості лише тому, що постійно падають разом зі своїм кораблем на Землю. Тільки роблять вони це в горизонтальній площині. Гравітація зменшується з відстанню, але повністю не зникає ніколи. І, до речі, не вірно і оману, що в космосі вакуум. Насправді міжзоряний простір заповнений всілякими атомами і частинками, просто відстань між ними дещо більше ніж на Землі.

5. З’їсти булочку з маком – майже те ж саме, що і палити опіум – майже правда

Як не дивно в цьому твердженні є частка істини. Хоча, булочка з маком не доставить вам тих радісних хвилин умиротвореної ейфорії, які отримують курці опіуму, проблеми з наркоконтролем можуть виникнути. Якщо через деякий час, після того, як людина з’їсть дві булочки з маком, взяти у нього кров на аналіз, тест на опіати швидше за все буде позитивним.

6. Монетка, кинута з хмарочоса, уб’є людину – брехня

Звичайна монета не найдосконаліша зброя з точки зору аеродинаміки. Через вітер і опору повітря, який для такої невдалої форми, буде дуже великим, монетка, навіть кинута з хмарочоса Empire State, а це без малого 380 метрів, не зможе завдати людині скільки-небудь значну травму. Так що, якщо ви вирішили розібратися зі своїм недоброзичливцем таким екзотичним способом, краще потратьте дрібницю на покупку цеглини.

7. Зростання клітин мозку у дорослих припиняється – брехня

Хоча найбільш активно мозок людини росте і проходить основні стадії формування саме в ранньому віці, ділення клітин не припиняється і у дорослих. Дослідження показують, що нейрони успішно ростуть і змінюються до самої смерті. Так що нерви відновлюються, і шанси порозумнішати є у всіх.

8. Курячим бульйоном можна вилікувати простуду – майже правда

Саме вилікувати простуду курячим бульйоном, звичайно, не можна. Але вчені все ж підтримують дорослих, які змушують своїх хворих чад поглинати курячий бульйон. У ньому, як показують дослідження, містяться речовини, що володіють протизапальними властивостями, які допомагають зупинити поширення хвороби. Тому, що б ви не думали, мама була права.

9. Позіхання «заразне» – швидше за правда

З досвіду відомо, що, коли одна людина починає позіхати, він «заражає» цим усіх оточуючих. Складно сказати, наскільки це вірно з наукової точки зору, але деякі антропологи вважають, що рефлекс до повторення позіхів сусіда залишився у нас від мавп. Відомо, що шимпанзе дуже люблять передражнювати позіхання один одного. Тобто, позіхаючи услід за сусідом, ми просто підсвідомо передражнює його.

10. Блискавка ніколи не потрапляє в одне і те ж місце двічі – небезпечна брехня.

Насправді, якраз навпаки. Блискавка якраз має свої «переваги». Всі знають, що блискавка частіше потрапляє в височині. Так що ховатися від блискавки під деревом, в яке тільки що ударила блискавка не варто. Наприклад, в хмарочос Empire State блискавка потрапляє в середньому 25 разів на рік.

11. Чоловіки думають про секс кожні 7 секунд – скоріше брехня.

Звичайно, думати про розмноження – це закладений в природі людини інстинкт. Але науково перевірити, наскільки часто відвідують чоловіка такі думки, звичайно, неможливо. Але судячи з соціологічних досліджень, кожні 7 секунд – це все ж перебільшення.

12. Волосся і нігті продовжують рости після смерті – брехня

Після смерті всі процеси в організмі людини зупиняються майже відразу. У тому числі і зростання волосся і нігтів. Це оману викликане простою оптичною ілюзією. Після смерті тіло людини втрачає багато рідини, шкіра зсихається, оголюються нігті, волосся здається довшим.

13. Паща собаки чистіша, ніж рот людини – порівнювати не можна

Незважаючи на те, що собаки люблять сунути свій ніс і язик в місця, які не назвеш чистими, вважається, що в ротовій порожнині собаки більш стерильно, ніж у роті у людини. Насправді, набір бактерій, що живуть у роті в різних біологічних видів, настільки різний, що порівнювати просто не можна. Так що собака не чистіший, вона просто інша.

14. Якщо бігти під дощем, то мокнешь менше – математична правда

Ряд математичних рівнянь, розроблених спеціально для опису цього процесу, доводить, що це швидше за правда. При бігу ви значно більше ризикуєте зіпсувати костюм, тому що найбільше намокне передня частина торсу. При розміреним ходьбі в міському кислотному дощі ви найбільше ризикуєте волоссям, тому що саме голова страждає найбільше при такому способі пересування.

15. Підняте протягом п’яти секунд, не вважається що впало – абсурдна брехня

Це настільки абсурдно, що мало хто серйозно вірить в це, але про всяк випадок нагадаємо, що проведені тести показують, що шкідливі бактерії потрапляють на будь-який предмет що впав на землю відразу ж при першому контакті. (Тому що дуже маленьки. М.Х.)

16. Тварини можуть передбачати стихійні лиха – скоріше брехня

Достовірних доказів наявності у тварин «шостого почуття» немає. Але відмінний нюх, слух і зір, а також вроджені інстинкти, розвинені краще ніж у людей, дозволяють тваринам швидше визначати небезпеку. До того ж тварини ніколи не будуть з цікавості витріщатися на ураган або насувається цунамі. І тим не менше, під час стихійних лих гине багато тварин. Так що, навіть, якщо «шосте відчуття» у тварин і є, особливої користі воно їм не приносить. (Однак під час останнього цунамі було дуже мало загиблих тварин).

17. Велика китайська стіна – єдиний рукотворний об’єкт, видимий з космосу – брехня

Існує різні варіації цього висловлювання, але всі вони однаково помилкові. Космонавти можуть побачити з низької орбіти безліч об’єктів, створених людиною. Наприклад, єгипетські піраміди, або навіть злітно-посадочні смуги великих аеропортів. Насправді побачити китайську стіну, не знаючи точно, де вона знаходиться, набагато складніше, ніж багато інших об’єктів. А вже побачити стіну з Місяця точно неможливо.

18. Зміна пір року відбувається через зміну віддаленості Землі від Сонця – брехня.

Зміна відстані від Землі до Сонця, що відбувається з рухом планети по орбіті, мало впливає на температуру на Землі. Вся справа в куті нахилу Земної осі по відношенню до сонця, який, змінюючись, впливає на зміну пір року. Все просто, але як і раніше незрозуміло.

Зміна пір року на Землі зумовлена її рухом навколо Сонця та нахилом земної осі до площини екліптики під кутом 66,5°.

19. Жувальна гумка перетравлюється в шлунку 7 років – доросла брехня.

Звичайно, переробити жувальну гумку дещо складніше, ніж органічну їжу, але для нашого організму немає нічого неможливого. Так що жувальні цукерки точно так само як і звичайна їжа перетравлюється і виводиться з організму. Вочевидь, цей міф з’явився з легкої руки строгих дорослих.

20. Холестерин курячих яєць негативно впливає на серце та судини – неточність та неправда.

Передбачуваний взаємозв’язок між харчовим холестерином і ризиком коронарних хвороб серця бере початок з рекомендацій дієтологів 1960-х років. Наукових обгрунтувань цьому немає, крім експериментів над тваринами, коли їх годували їжею з таким вмістом насичених жирів і холестерину, яке значно перевищувало нормальні дози. З тих пір дослідження одне за іншим доводять, що харчовий холестерин (той, що міститься в продуктах харчування) не має негативного впливу на підвищення рівня холестерину в тілі. В цьому випадку вирішальну роль відіграє споживання насичених жирів. Отже, їжте яйця, а не відбивні.

Велике яйце містить близько 211 мг холестерину, що складає близько 70% від добової вартості. Ця велика цифра повинна бути прийнята до уваги тими, хто схильний до ризику високого рівня холестерину ЛПНЩ. У тих же, хто має здоровий рівень холестерину, за словами лікарів, яйця не зможуть впливати на рівень ЛПНЩ (поганого холестерину) до тих пір, поки інша частина вашого раціону буде з низьким вмістом насичених жирів. Головне – помірність і збалансованість, здорова дієта.

21. Перед гімнастичними вправами необхідно розтягнутися – недоведено.

Розтяжка перед вправою – запорука хорошого виконання і відсутності пошкоджень, і тому все розтягуються. Але дослідники виявили, що в дійсності така підготовка уповільнює людину. За даними вчених розтяжка перед бігом на 5 відсотків зменшує результативність. Італійські фахівці, які вивчали велосипедистів, підтвердили, що розтяжка знижує продуктивність спортсмена. Більш того, відсутні обґрунтовані наукові докази того, що попередня розтяжка знижує ризик травми.

Переклад та дізайн: Майстерний Хімік © 2017
Водорастворимый хозяин улучшает противоопухолевую активность лекарства
Тамоксифен – противораковый препарат, часто используемый для лечения рака молочной железы. Как и многие другие лекарства  или кандидаты в лекарство (ведущее вещество), этот препарат плохо растворим в воде, что препятствует его всасыванию и ограничивает его биологическую активность. Одним из возможных подходов к решению этой проблемы является формирование комплекса между фармацевтически активной молекулой в качестве гостя и водорастворимого макроцикла в качестве хозяина. Однако из-за избирательности взаимодействий host-guest не существует  макроцикла, который универсально применим для различных биоактивных молекул.

Фейху Хуан, Чжэцзянский университет, Ханчжоу, Китай (Feihe Huang, Zhejiang University, Hangzhou, China) и его коллеги обнаружили, что водорастворимый пиллар[6]арен (pillar[6]arene), может  улучшить растворимость тамоксифена в воде и  повысить его биологическую активность. Пиллар[6]арен представляет собой макроцикл, состоящий из шести ареновых групп, соединенных блоками CH2, с двумя карбоксилатными группами на ареновом фрагменте. Эти заряженные группы делают макроцикл водорастворимым, а его внутренняя полость является гидрофобной и может взаимодействовать с тамоксифеном.
Тамоксифен
Команда охарактеризовала полученный комплекс с использованием 1H NMR, UV-Vis и флуоресцентной спектроскопии и исследователи нашли четкие доказательства взаимодействия хозяина-гостя между тамоксифеном и пиллар[6]ареном. Они также изучали растворимость тамоксифена в воде в комплексе и обнаружили замечательно хороший солюбилизирующий эффект.
Pillar6arene
Пиллар[6]арен
Молекулы пиллар[6]арена сами по себе не влияли на жизнеспособность колоний раковых клеток in vitro. Комплекс с тамоксифеном, напротив, показал цитотоксические эффекты после 12 часов инкубации. Комплекс был более эффективным, чем свободный тамоксифен, что исследователи приписывают улучшенной растворимости, вызванной макроциклическим хозяином.
Переклад та дізайн: Майстерний Хімік © 2017

Джерело

Як без особливих зусиль здаватися розумним?

 Прості трюки, які дозволять вам зробити це!

Дотримуйтеся того, що ви вже знаєте

     Під час активної дискусії або суперечки, у кожної людини дуже часто виникає бажання показати опоненту, що він знає все і про все. Але як результат – людина вплутується в діалог по темі, в якій мало що тямить. У такій ситуації важливо жорстко дотримуватися того, що ви вже добре знаєте. Коли ви з кимось не згодні, ви можете повністю відстояти свою позицію, а можете опинитися в незручній ситуації. Разом цього постарайтеся прийти до спільного знаменника, і не обговорюйте ті речі, в яких ви не впевнені. Якщо ви будете дотримуватися такого правила – це може допомогти вам стати більш розумним і добрим співрозмовником.

Я знаю, що нічого не знаю, але інші не знають і цього.

Посміхайтеся

Вчені довели, що багато хто оцінює рівень інтелекту по виразу обличчя людини. Під час експерименту люди, у яких було більше щасливий вираз обличчя, були визнані більш розумними. Люди з посмішкою на обличчі викликають більше довіри, відповідно їх умовиводів інші довіряють більше.

Носите окуляри з товстими скельцями

     Хіба ви ніколи не надягали окуляри і не здавалися собі більш розумною? Це також працює з оточуючими вас людьми. Згідно з дослідженнями, люди, які носять окуляри, вважаються більш розумними, ніж ті, хто цього не робить. Але тут може бути один підступ – це ж дослідження показало, що люди, які не носять окуляри, здаються більш привабливими. Тому виникає питання – чи хочете ви принести в жертву свою красу бажанням здаватися розумнішим?

Не вживайте спиртних напоїв

     Коли людина п’є спиртне, він може робити дуже дурні речі, і навколишні можуть справедливо подумати, що йому бракує розуму. Вчені довели, що навіть келих зі спиртним в руках робить вас менш розумним в очах оточуючих людей. Причина криється в тому, що ми асоціюємо вживання спиртних напоїв з розумовими порушеннями, і про вас можуть подумати саме так. Під час експерименту менеджерам з підбору персоналу було запропоновано оцінити потенційних кандидатів на вакансію фото, і більшість з менеджерів зробили свій вибір на користь тих, у кого в руках не було алкоголю. Таким чином, якщо у вас зустріч в обідній час, намагайтеся не споживати щось алкогольне.

Дивіться прямо в очі

     Крім того, що дивитися в очі вважається ознакою хорошого виховання, люди, які не забувають це робити, частіше мають лідерськими якостями і більш впевнені в собі. Дивлячись в очі співрозмовнику, ви не тільки будете виглядати розумніше, але контакт очей показує також, що ви зацікавлені в опонента, а це викликає розташування. Коли студентів розділили на пари і попросили оцінити – розумний їх співрозмовник чи ні, більшість назвали розумними тих, хто дивився їм прямо в очі.

Deepside Deejays – Look Into My Eyes

Будьте впевненими

     Навіть люди, які переоцінюють свій рівень інтелекту і вірять в це, виглядають розумнішими, ніж є насправді. А це означає, що якщо ви в себе вірите – вам повірять і інші, і навпаки, коли ви в собі сумніваєтесь – в вас сумніваються і інші.

Demi Lovato – Confident

Визнайте, що ви чогось не знаєте

     Одна з найкращих рис, яка є у людини, є здатність визнати, що ви чогось не знаєте. «Насправді, це одне з найскладніших речей, – каже сімейний психолог Анастасія Бірюкова, – але усвідомлення своїх можливостей тісно пов’язане з розвитком інтелекту». Ви, звичайно ж, чули вислів: «Дурні і не здогадуються, що вони дурні» – вона говорить про те, що людина, яка не здатен оцінити свої власні можливості і межі, не може визнати того, що він чогось не знає. Така ситуація змушує людей притягувати «за вуха» аргументи під час дискусій та робити завідомо неправдиві заяви.

Selena Gomez – Tell Me Something I Don’t Know

Одягайтеся так, щоб домогтися успіху

     Добре підібраний одяг не тільки дозволить вам виглядати розумніше, але і може дійсно зробити вас такими. Наприклад, студенти, які носили білі халати під час навчання, навчалися краще, ніж ті, хто цього не робив. Це доводить, що наш одяг впливає не тільки на те, як нас сприймають, але і на те, як ми самі себе відчуваємо. Якщо ви хочете, щоб вас сприймали серйозно, як інтелектуально розвиненої людини – одягайтеся відповідно.

ZZ Top – Sharp Dressed Man

Слідкуйте за новинами

     Чи бувало з вами так, що ви говорите з одним про поточні події, а він і гадки не має, що трапилося? Які думки про цю людину приходили до вас в голову? Бути завжди в курсі того, що відбувається в світі – це один з найважливіших способів виглядати розумним. Звичайно, не варто читати все, що тільки можливо – просто будьте в курсі найважливіших подій. Уміння обговорити поточну ситуацію – також вважається ознакою розвинутого інтелекту.

Ocean Park Standoff – Good News

Дизайн: Майстерний Хімік © 2017

Вчені пояснили, чому краще бути “жайворонком”

“Жайворонки” харчуються правильніше, ніж “сови”

Багато “жайворонків” впевнені, що здоров’я у них міцніше в порівнянні з “совами”. Нове дослідження, проведене вченими з Фінляндії, показало: у них є для цього підстави.

У дослідженні взяли участь майже 2000 осіб. Фахівці порівняли раціон харчування “сов” і “жайворонків”. Дослідники виявили, що люди, які лягають пізно, їли більше солодкого на сніданок. Крім того, вночі вони їли шкідливі продукти частіше, ніж “жайворонки”.

За словами вчених, такий режим харчування здатний збільшити ризик ожиріння і цукрового діабету 2 типу. Фахівці відзначили: зниження рівня самоконтролю протягом дня заважає людям правильно харчуватися вночі.

Згідно з даними іншого дослідження, проведеного в Університеті Лестера, жайворонки” відрізняються від “сов” на генетичному рівні. Фахівці вивчали плодових мушок. 

Вчені з Університету Лестера виявили у плодових мушок більше 80 генів, пов’язаних з хронотіпамі. “Не секрет, що у людей рівень активності змінюється протягом дня. Однак не так багато відомо про те, який механізм лежить в основі даного процесу”, – говорить дослідник Еран Таубер. За словами фахівців, біологічний годинник у плодових мушок дуже схожій на людській.

Більшість генів, знайдених вченими, є і у ссавців. Отже, висновки вчених можуть стати в нагоді для вивчення хронотипів людини. Багато виявлених генів виявилися пов’язані з сигнальним шляхом МАРК. Він бере участь в процесі розвитку пухлин у людей. Фахівці сподіваються, що їх відкриття допоможе створити методи індивідуальної діагностики та лікування для “сов” і “жайворонків”.

До речі, вчені з Університету Корі недавно з’ясували: “сови” хворіють частіше, ніж “жайворонки”. За словами дослідників, у “сов” призводить до погіршення якості сну. Крім того, вони частіше ведуть неправильний спосіб життя – курять, їдять вночі і мало рухаються. Ймовірно, все це і підриває їх здоров’я.

У дослідженні вчених з Університету Корі взяли участь 1600 чоловік у віці від 47 до 59 років. З них 95 були “совами”, 480 – “жайворонками”, а інші – ні тими, ні іншими. Учасники розповіли фахівцям щодо білоруського режиму свого сну. Дослідники оцінили стан здоров’я добровольців.

Незалежно від віку, способу життя і кількості сну, рівні ліпідів у крові у “сов” виявилися вище, ніж у “жайворонків”. Чоловіки-“сови” частіше страждали від діабету і саркопенія (зміни скелетної мускулатури, що призводить до втрати м’язової маси і сили) в порівнянні з жайворонками. У жінок-“сов” жирових відкладень в області живота було більше, ніж у жінок-“жайворонків”. Крім того, у жінок-“сов” був підвищений ризик метаболічного синдрому, часто приводить до діабету і серцево-судинних захворювань.

За словами дослідників, режим “Сов” призводить до погіршення якості сну. Крім того, вони частіше ведуть неправильний спосіб життя – курять, їдять вночі і мало рухаються. Ймовірно, все це і підриває їх здоров’я. В цілому “сови” виявилися молодшими “жайворонків”, тому фахівці наполягають на тому, щоб цієї проблеми приділялася якомога більше уваги. Однак в існуванні причинно-наслідкового зв’язку вчені поки не впевнені.

Компиляция и дизайн:   Майстерний Хімік © 2017