Tag Archives: медицина

Деякі симптоми гормонального дисбалансу, які псують зовнішність

Як багато в нашому організмі залежить від гормонів! Вони не тільки здатні управляти тілом, а й грають далеко не останню роль в тому, як ми виглядаємо.

Деякі проблеми із зовнішністю можуть говорити про гормональний дисбаланс. Виявивши у себе відразу кілька з них, не полінуйтеся і зверніться за консультацією до лікаря.

Акне

Прищі можуть бути свідченням неправильного догляду за шкірою, незбалансованого харчування або наближення менструації у жінок. Але, якщо акне стало вашим постійним супутником незалежно від будь-яких факторів, справа, швидше за все, в гормонах.

Зайва вага

Комусь вдається з легкістю скидати зайву вагу, а хтось продовжує товстіти, навіть харчуючись «повітрям» і займаючись спортом. Причиною такої несправедливості також можуть бути проблеми з гормонами.

Примітно, що гормональний дисбаланс заважає не тільки худнути, але і набирати вагу зацікавленим в цьому людям.

Втомлений вигляд

Дисбаланс гормонів часто стає причиною поганого сну. Але навіть той, хто спить як немовля по 8 годин на добу, може виглядати втомленим.
Часто виною тому стає надлишок гормону прогестерону. Дізнатися його концентрацію можна, здавши кров на аналіз.

Прогестерон синтезується в яєчниках, корі надниркових залоз, жовтим тілом і під час вагітності – плацентою. Одна з найголовніших його завдань – регуляція менструального циклу, а точніше – чергування овуляций і менструацій.

Пітливість

Зайва пітливість не завжди пов’язана з гормональними порушеннями. Однак перевірити потрібно саме гормони, особливо якщо надмірне виділення поту супроводжується раптово з’являються відчуттям спеки і духоти.
Непереносимість спеки, як до речі і холоду, може свідчити про порушення в роботі щитоподібної залози та дісбалансу тироїдних гормонів.

Темні кола під очима

Ніякої тональний крем не допоможе позбутися від кіл під очима, якщо ви не спали і трьох годин. А при гормональному дисбалансі сон часто стає розкішшю.

Хронічне безсоння може виявитися наслідком нестачі тестостерону у чоловіків і прогестерону – у жінок.

Депресія

Депресія теж може бути одним із симптомів гормонального дисбалансу. Для жінок такі стани вважаються природними в період наближення менструації, під час вагітності та менопаузи.
Більш
часті напади смутку і апатії повинні послужити приводом для візиту до ендокринолога.

Зміна форми грудей у жінок
( і до речі у чоловіків)

Щільність м’яких тканин грудей зменшується при нестачі естрогену. А надлишок цього гормону може стати причиною незвичних ущільнень у грудях.

Естроге́ни — група стероїдних гормонів, що виробляється в основному фолікулярним апаратом яєчників у жінок. У невеликих кількостях естрогени виробляються також яєчками у чоловіків і корою надниркових залоз обох статей.

Основне значення за активністю серед естрогенів для людини має гормон естрадіол. Естрадіол відповідає за формування жіночих вторинних статевих ознак та психофізіологічних особливостей жінки. Після статевого дозрівання рівень естрадіолу в крові жінки залежить від фази менструального циклу. 

Так що, якщо ваші груди безпричинно стала менш пружною або ви помітили на ній ущільнення м’яких тканин, не тягніть з візитом до лікаря.

Випадання волосся

Якщо навіть найкращі шампуні ніяк не допомагають вам зменшити кількість волосся, що залишаються на гребінці, варто перевірити гормони. Крім того, на зовнішній вигляд, ріст і стійкість волосся і нігтів впливає вітамін Н (аш).

Небажане волосся у жінок

Поки одні жінки всіма силами намагаються зупинити випадання волосся, інші можуть шукати способи їх позбутися.
Поява темного волосся на грудях, обличчі, тильних сторонах долонь і інших нехарактерних для цього місцях у жінок може говорити про серйозне порушення в складі гормонів.

Як привести гормони в порядок?

Гормональний баланс дуже крихкий, і його легко порушити. Дисбаланс може бути природним, пов’язаних з певними змінами в організмі або навколишньому середовищу.
Або може свідчити про неправильну роботу езокрінних або ендокринних органів. Точну причину допоможе встановити лікар-ендокринолог. Він же призначить лікування, яке призведе концентрацію гормонів в норму.

Переклад та дізайн: Майстерний Хімік © 2017

Джерело

 

Холестерин = Холестерол. Ще одна медична омана.

Відомий віденський хірург і вчений Теодор Більрот (широко відомий авторськими операціями з видалення частини шлунка при виразковій хворобі) попросив своїх учнів провести цікавий дослід. У кіз та овець видаляли щитовидну залозу. Результат виявився абсолютно парадоксальним. Операція призвела до різкого стрибка рівня холестерину і тотального атеросклерозу артерій, в т.ч. коронарних. Отже, у травоїдних тварин, які ніколи не пробували тваринної їжі, яка містить холестерин, розвинувся атеросклероз.

Було запідозрено, що знижена функція щитовидної залози може призвести до атеросклерозу. Пізніше ці припущення були підтверджені на людях. Саме недостатня функція щитовидки, а не тваринні жири, є однією з головних причин атеросклерозу. Починаючи з ХIХ століття атеросклероз успішно лікували малими дозами гормонів щитовидної залози.

  Біохімія холестеролу. Холестерол відноситься до класу стероїдних ліпідів. В основі будови його молекули лежить поліциклічна структура циклопентанпергідрофенантрену або стеран.

Холестерол синтезується в організмі людини складним багатостадійним процесом з ацетил коензиму А та/або споживається з їжею.   Важливим фактором метаболізму холестеролу є здатність його інгібувати власний синтез. Це означає, що при його найменшому надлишку в організмі здорової людини синтез цієї сполуки буде гальмуватися. І навпаки, низька концентрація холестеролу або, що теж важливо, його похідних в крові буде стимулювати синтез холестеролу. Холестерол це сполука, яка є вихідною речовиною при синтезі стероїдів, гормонів статевої сфери, кори надниркових залоз, вітаміну D, а також 90% всього холестеролу витрачається на синтез холевих кислот жовчи. Він є невід’ємною складовою частиною клітинних мембран, рецепторів, внутрішніх клітинних структур. Роль його в функціонуванні організму може бути все ще недооцінена.

Важливе значення має транспорт холестеролу в організмі. З огляду на дуже погану розчинність холестерину в воді, і в крові, холестерол переноситься в тканин з печінки і з тканин в складі складних частинок, що містять білковий компонент і називаються ліпопротеїнами. Аналіз концентрацій ліпопротеїнів різної щільності може служити для діагностики якості метаболізму холестеролу в організмі.
Висока концентрація холестерину в крові не є наслідком вашої дієти.

У другій половині ХХ століття з’явилася теорія, наслідки якої рівносильні проведенню масового геноциду. Народження теорії про те, що причиною атеросклерозу є вживання тваринної їжі, яка містить холестерин, було замішано на егоїзмі вчених та жадібності фармацевтичних компаній. Жертвами її пали багато мільйонів хворих на атеросклероз. Серед жертв опинився і президент США Дуайт Ейзенхауер, якого відразу після першого інфаркту міокарда лікарі посадили на низькохолестеринову дієту.

Незважаючи на дієту, рівень холестерину продовжував наростати. Чим жорсткіше обмежували тваринні жири, тим вище піднімався рівень холестерину. Разом з холестерином зростала і вага. Результат неправильного лікування виявився сумним: у президента трапилося ще кілька інфарктів, що в кінцевому підсумку призвело до серцевої смерті. Президентів лікують не найрозумніші лікарі. Якби лікар президента D. White прислухався до порад свого знаючого колеги B. Barnes, то можливо хід всієї історії і напрям наукових досліджень пішли б зовсім іншим шляхом.

Багато мільйонів доларів були кинуті в топку безрезультатних наукових розробок з метою підтвердити «винність» тваринних жирів у виникненні атеросклерозу та інфаркту міокарда. До сьогоднішнього дня ніяких реальних доказів надано не було. Проте широкій публіці про це не повідомили, а антихолестериновий препарат ліпітор успішно утримує лідерство по продажах.

Знизити рівень холестерину президенту Ейзенхауеру міг би допомогти ще один засіб: виключення з дієти «щільних» вуглеводів. Саме солодка, багата крохмалем і рафінована їжа є другою за важливістю причиною високого рівня холестерину та атеросклерозу артерій міокарда.

А між тим ще батько фізіології Рудольф Вірхов писав про те, що холестерин ніколи не був причиною атеросклерозу, а з’являється тільки на кінцевій стадії пошкодження артерій. Холестерин приходить для «загоєння рани», але ніколи не був причиною появи цієї «рани», стверджував учений. Підвищений рівень холестерину є лише ознакою запалення в організмі, але не його причиною. Ушкоджують стінки артерій безліч чинників. Наприклад, підвищений рівень глюкози та інсуліну в крові.

Важливий Факт. Не дивно, що половина людей, які перенесли інфаркт міокарда, мали нормальний рівень холестерину. І навпаки, у людей з низьким холестерином рівень смертності вища в 2 рази.

Доказів неспроможності холестеринового міфу можна навести безліч. Наприклад, населення північної частини Індії вживає в 17 разів більше тваринного жиру, ніж населення південної її частині. Однак частота атеросклерозу артерій міокарда на півночі в 7 разів нижча.
Міф:  Рівень концентрації холестеролу  у кожної людини повинен бути однаковим.

Холестерин є незамінною речовиною, що володіє до того ж протимікробними властивостями. Він необхідний як для внутрішньоутробного розвитку мозку плоду, так і для нормальної функції центральної нервової системи. Не даремно 23% запасів холестерину знаходиться в мозку. Якби багато поколінь наших предків перебували б на низькохолестериновій дієті, то, боюся, мозок людини став би схожим на медузу. Не дивно, що саме низький рівень холестерину призводить до зниження пам’яті у людей середнього та старшого віку.

Важливий Факт. Особливо необхідно підкреслити життєву необхідність холестерину в якості будівельного матеріалу для синтезу вітаміну Д і гормонів, зокрема статевих і гормонів надниркових залоз. Саме низькохолестеринове харчування послаблює можливості організму в боротьбі зі стресом.

Відсутність тваринних жирів в раціоні змушує печінку працювати з перевантаженням. Оскільки холестерин критично необхідний для життєдіяльності, печінка змушена синтезувати його з того, що є в наявності – з вуглеводів. Синтез холестерину вимагає від печінки мобілізації гігантських ресурсів. Відсутність холестерину в харчуванні – це справжня криза для печінки! Чи не краще дати їй можливість зайнятися роботою по виведенню токсинів?

Боюся, що ніхто не знає про те, що холестерин є антиоксидантом. І зниження його рівня збільшує ризик розвитку раку, сексуальної дисфункції, порушення пам’яті, хвороби Паркінсона, інсульту (так, інсульту!), агресивної поведінки і навіть самогубства. Чи не тому в помішаної на низькожировій дієті Америці відбувається так багато випадків застосування вогнепальної зброї з метою масового вбивства, наприклад в школах? Так що моя вам порада: якщо хтось хвалиться тим, що у нього низький рівень холестерину, краще будьте з такою людиною гранично ввічливі…

Дивний Факт. Ніхто не стане стверджувати, що сивина є причиною старості. Аналогічно холестерин не є причиною інфаркту міокарда. Міф про холестерин призвів до того, що ворогами серцевого здоров’я оголошено надзвичайно корисну для здоров’я їжу – тваринний жир. Справа дійшла до абсурдного «обрізання»: білок відрізали від жовтка, і стали викидати найкориснішу частину яйця.

Прийшов час для урочистих похоронів міфу про вину холестерину в інфаркті міокарда; і зробити це слід з гучним військовим салютом. Щоб залпи салюту почуло якомога більше ошуканих людей.

Автор: О. І. Сіньова, канд. мед. наук – лікар, фахівець з натуральної медицини.
Джерело.

Дізайн: Майстерний Хімік © 2017

Φάτε πριν πάτε για ύπνο, δεν είναι τόσο κακό

Тепер вчені довели, що їсти перед сном не так шкідливо, як ми звикли думати, а скоріше навіть навпаки!

Незалежно, спиш ти чи сидиш за комп’ютером, підперши рукою ліву щоку, в твоєму організмі відбуваються одні й ті ж процеси.

З’їдене тобою розщеплюється і те, що необхідно для підтримки енергії, направляється до тих органів, яким це необхідно. Надлишок же відкладається про запас у вигляді підшкірного жиру.

Забезпечити організм енергією перед сном допоможуть фрукти.

Дієтологи Стефані Максон і Кессі Бьорк опубліковаалі в Time дослідження. У ньому говориться, що якщо протягом дня ти багато рухався або не встиг повечеряти (або і те, і інше), то пізній перекус допоможе тобі міцніше спати, а значить, вранці ти прокинешся більш відпочив, і твій організм оновиться швидше, ніж у твого друга, який перед сном пропустив підхід до холодильника.

 

Тим більше, не дивлячись на те, що вночі енерговитрати твого організму знижуються, вони не зникають зовсім. Мозок, серце, легені і кровоносна система працюють без вихідних і перерв, а їм теж потрібна енергія. Тому якщо вночі організм відчує брак енергії, вранці, коли їжа стане доступна, ти з’їси більше. Доктор Вільям Сирз вважає. що невеликий перекус перед сном навіть корисний, так як він допомагає уникнути гіпоглікемії.

Правда, вчені все ж радять замінити бутерброд з вареною ковбасою на бутерброд з сиром, та ще бажано. щоб на хлібі з висівками.

Американське видання Time дізналося у експертів, які продукти забезпечать організму здоровий сон і запас енергії для початку наступного дня.
Існує думка, що є перед сном не варто. Однак невелика закуска забезпечить спокійний сон і необхідне поповнення запасів енергії.

Дієтолог Стефані Максон з університету при онкологічному центрі Андерсона в Техасі пояснює, що перекусити перед кількома годинами сну потрібно для стабілізації рівня цукру в крові. Недолік глюкози і збій супутніх гормональних процесів робить людину млявою з ранку, перетворюючи пробудження на тортури.

Більш того, через нестачу цукру можна раптово прокинутися серед ночі.
Люди, що наклали на їжу перед сном табу через стурбованість зайвою вагою, грають проти самих себе, адже через почуття голоду в організмі виробляються гормони, які активізують відкладення жиру, стверджує дієтолог Кессі Бьорк.

Перед сном можна з’їсти:
пшеничний хліб, овочі, що не містять крохмаль, фрукти, поп-корн.

Людям, які ведуть активний спосіб життя, на користь піде курятина або індичатина. Вони забезпечують організм протеїнами, а також сприяють виділенню амінокліслоти триптофана, яка допомагає спокійно спати.
Користь цих продуктів в тому, що вони повільно засвоюються, забезпечуючи організм вуглеводами протягом довгого часу.
Трохи жиру може уповільнити засвоєння. Якщо з’їсти перед сном авокадо або додати масло в поп-корн, вранці ви не будете втомленим або голодним, відзначають дієтологи.

Фахівці одноголосно запевняють, що не варто наїдатися перед сном морозивом, печивом, чіпсами та іншими традиційними десертами і снеки. Вони засвоюються швидко, а те, що відбувається після цього рясне виділення цукру в кров може не тільки зіпсувати сон, але і нашкодити організму в цілому.

STOP!

Вочевидь, що не піде на користь сну і кофеїн, що міститься, зокрема, в шоколаді.

Переклад та дізайн: Майстерний Хімік © 2017
Джерело

5 свойств алоэ, ради которых стоит посадить его дома

С давних времен алоэ вера известно своими полезными свойствами. Это растение содержит в себе огромное количество витаминов, минералов, аминокислот, ферментов — в целом около 200 полезных веществ.

Повышение иммунитета

Сок алоэ поддерживает защитные функции организма и содержит витамин С, который помогает укрепить иммунную систему. Для этой цели можно приготовить напиток следующнго состава:

    1 лист алоэ
    стакан воды
    1 ст. л. меда

Вымытые листья без колючек измельчить, растворить кашицу в стакане воды, можно добавить немного меда для вкуса — и можно пить.

Укрепление волос

Сок алоэ помогает поддерживать здоровье волос: укрепляет, стимулирует их рост и придает блеск.  Для маски с алоэ понадобятся следующие ингредиенты:

    1 лист алоэ вера
    1 ч. л. миндального масла

Разрежьте лист по центру и измельчите его. Смешайте с миндальным маслом и нанесите на волосы. Наденьте полиэтиленовую шапочку и подождите 20 минут. Смойте маску теплой водой.

Уход за кожей

Алоэ увлажняет, повышает эластичность кожи, а также способствует замедлению процессов старения. Кроме того, в составе растения есть элементы, которые препятствуют появлению пигментных пятен. Для улучшения состояния кожи можно приготовить лосьон:

    100 г сока алоэ
    3 ст. л. воды
    5 ст. л спирта

Этим лосьоном каждый день протираем кожу лица и шеи, оставляем на 10 минут, затем смываем и смазываем кожу кремом.

Оздоровление микрофлоры

Сок алоэ борется с проблемами раздраженного кишечника, успокаивает слизистую оболочку желудка и кишечника. Одно исследование установило: прием 30 мл сока алоэ дважды в день уменьшает проявление симптомов этого заболевания. Также растение обладает антибиотическим действием и влияет на размножение Helicobacter pylori — бактерий, вызывающих язвенную болезнь.

Лечение солнечных ожогов

Для того чтобы раны или ожоги зажили быстрее, можно купить в аптеке средство, которое содержит в своем составе алоэ. Либо возьмите лист растения, отделите всю мякоть и наносите ее на поврежденную кожу 2–3 раза в день.

Rereferences:
  1. Aloe vera: a short review
  2. Aloe vera: Potential candidate in health management via modulation of biological activities
  3. Herbal Medicine: Biomolecular and Clinical Aspects. 2nd edition.
    Chapter 3. Evaluation of the Nutritional and Metabolic Effects of Aloe vera.
  4. Effect of aloe vera gel to healing of burn wound a clinical and histologic study.
  5. The efficacy of aloe vera used for burn wound healing: a systematic review.
  6. Aloe vera in dentistry.
  7. Benefits of Aloe vera in dentistry.
  8. Aloe vera in dermatology: a brief review.

Источник: © AdMe.ru

Вчені пояснили, чому краще бути “жайворонком”

“Жайворонки” харчуються правильніше, ніж “сови”

Багато “жайворонків” впевнені, що здоров’я у них міцніше в порівнянні з “совами”. Нове дослідження, проведене вченими з Фінляндії, показало: у них є для цього підстави.

У дослідженні взяли участь майже 2000 осіб. Фахівці порівняли раціон харчування “сов” і “жайворонків”. Дослідники виявили, що люди, які лягають пізно, їли більше солодкого на сніданок. Крім того, вночі вони їли шкідливі продукти частіше, ніж “жайворонки”.

За словами вчених, такий режим харчування здатний збільшити ризик ожиріння і цукрового діабету 2 типу. Фахівці відзначили: зниження рівня самоконтролю протягом дня заважає людям правильно харчуватися вночі.

Згідно з даними іншого дослідження, проведеного в Університеті Лестера, жайворонки” відрізняються від “сов” на генетичному рівні. Фахівці вивчали плодових мушок. 

Вчені з Університету Лестера виявили у плодових мушок більше 80 генів, пов’язаних з хронотіпамі. “Не секрет, що у людей рівень активності змінюється протягом дня. Однак не так багато відомо про те, який механізм лежить в основі даного процесу”, – говорить дослідник Еран Таубер. За словами фахівців, біологічний годинник у плодових мушок дуже схожій на людській.

Більшість генів, знайдених вченими, є і у ссавців. Отже, висновки вчених можуть стати в нагоді для вивчення хронотипів людини. Багато виявлених генів виявилися пов’язані з сигнальним шляхом МАРК. Він бере участь в процесі розвитку пухлин у людей. Фахівці сподіваються, що їх відкриття допоможе створити методи індивідуальної діагностики та лікування для “сов” і “жайворонків”.

До речі, вчені з Університету Корі недавно з’ясували: “сови” хворіють частіше, ніж “жайворонки”. За словами дослідників, у “сов” призводить до погіршення якості сну. Крім того, вони частіше ведуть неправильний спосіб життя – курять, їдять вночі і мало рухаються. Ймовірно, все це і підриває їх здоров’я.

У дослідженні вчених з Університету Корі взяли участь 1600 чоловік у віці від 47 до 59 років. З них 95 були “совами”, 480 – “жайворонками”, а інші – ні тими, ні іншими. Учасники розповіли фахівцям щодо білоруського режиму свого сну. Дослідники оцінили стан здоров’я добровольців.

Незалежно від віку, способу життя і кількості сну, рівні ліпідів у крові у “сов” виявилися вище, ніж у “жайворонків”. Чоловіки-“сови” частіше страждали від діабету і саркопенія (зміни скелетної мускулатури, що призводить до втрати м’язової маси і сили) в порівнянні з жайворонками. У жінок-“сов” жирових відкладень в області живота було більше, ніж у жінок-“жайворонків”. Крім того, у жінок-“сов” був підвищений ризик метаболічного синдрому, часто приводить до діабету і серцево-судинних захворювань.

За словами дослідників, режим “Сов” призводить до погіршення якості сну. Крім того, вони частіше ведуть неправильний спосіб життя – курять, їдять вночі і мало рухаються. Ймовірно, все це і підриває їх здоров’я. В цілому “сови” виявилися молодшими “жайворонків”, тому фахівці наполягають на тому, щоб цієї проблеми приділялася якомога більше уваги. Однак в існуванні причинно-наслідкового зв’язку вчені поки не впевнені.

Компиляция и дизайн:   Майстерний Хімік © 2017

Сочетания лекарств, которые могут вас убить

Capsules_White_Background

Медицинское издание Medical Daily, опубликовало важный список: лекарства, сочетание которых друг с другом представляет опасность для здоровья и даже жизни человека. К сожалению, эта информация мало распространена, а ведь каждый человек, принимающий какие-либо препараты, должен это знать!

Лекарство от кашля и антигистаминные

Многие безрецептурные средства от кашля и антигистаминные препараты (препараты от аллергии) содержат в своем составе аналогичные вещества, поэтому, принимая оба препарата вместе, вы рискуете получить избыточную дозу, которая значительно усилит седативный эффект.

Неконтролируемая сонливость может представлять риск для тех, кто, не зная о седативном эффекте этой комбинации, будет управлять серьезной аппаратурой, станком или автомобилем. Даже принимая лекарства от кашля и антигистаминные препараты, перед сном, когда впереди целая ночь отдыха, утром вы можете ощущать себя непривычно слабым.

Антидепрессанты и обезболивающие

Любой человек, которому когда-либо прописывали антидепрессанты или обезболивающие, скорее всего, знает, что принимать их вместе нельзя. Причем ваш врач сказал вам об этом не потому, что не хочет, чтобы вам было хорошо, а потому, что он заботится о вашем здоровье.

И СИОЗС (селективные ингибиторы обратного захвата серотонина, относящиеся к одному из классов антидепрессантов) и нестероидные противовоспалительные средства (НПВС, которые часто используют как обезболивающие и жаропонижающие средства), увеличивают риск развития кровотечения в желудке и пищеводе до 600 (!) %, то есть в шесть раз. Недавнее исследование голландских специалистов показало, что прием комбинации этих двух препаратов еще чаще провоцирует желудочно-кишечное кровотечение по сравнению с приемом каждого из этих препаратов отдельно.

И СИОЗС, и НПВС являются триптанами и влияют на уровень серотонина. Результат их взаимодействия — это не только повышение опасности внутреннего кровотечения, но и неприятные побочные эффекты: тревога, повышение температуры тела, учащенное сердцебиение и дыхание.

Антикоагулянты и аспирин

Во многих странах антикоагулянты считаются довольно серьезными лекарствами и продаются только по рецепту врача. Их назначают, чтобы уменьшить образование тромбов в артериях.

Аспирин входит в число безрецептурных лекарств и часто используется для уменьшения боли. Однако многие не знают, что этот препарат также разжижает кровь и известен как антиагрегант. Когда аспирин принимается вместе с антикоагулянтом, их суммарный эффект может значительно увеличить ваши шансы на развитие внутреннего и внешнего кровотечения.

Обезболивающие и успокоительные препараты

И антитревожные средства, и опиоидные обезболивающие, такие как кодеин и морфин, действуют как успокоительные. Если принимать эти препараты одновременно, их токсическое действие увеличивается. Такая передозировка антидепрессантов может существенно уменьшить и частоту дыхания, и частоту сердечных сокращений, причем иногда до смертельного уровня.

Люди, принимающие данные препараты в комбинации, скорее всего, получают рецепты на них от разных врачей и покупают их в разных аптеках. Этот метод еще называется «шопинг по врачам» — пациент сознательно посещает несколько врачей, получая от них рецепты на препараты, и каждый из медиков не знает о назначениях другого.

К сожалению, из-за суммарного влияния данных лекарств на дыхательную систему исход их суммарного приема для человека может быть смертельным.

Ацетаминофен и опиоиды

Несмотря на свою популярность, эти препараты могут быть очень опасны, если их принять в количествах, превышающих рекомендуемую дозу. Часто люди пытаются увеличить эффект ацетаминофена, принимая его с кодеиносодержащими препаратами. Когда два эти лекарства принимаются вместе, они могут очень быстро вызвать серьезное повреждение печени.

Исследование 2005 года, проведенное в Сиэтле, обнаружило, что у 38% людей развилась острая печеночная недостаточность из-за того, что они случайно приняли слишком большую дозу препарата или более чем один вид таблеток. А у тех, кто принял лекарства, содержавшие как ацетаминофен, так и опиоиды, острая печеночная недостаточность развилась в 63% случаев.

Майстерний Хімік © 2017

10 интересных фактов о зрении

Речь идёт именно о механизме зрения. Способность видеть — чудесный дар, которым природа наделила человека. С его помощью мы можем различать цвета, правда, каждый по-разному, и это факт. Мы приведём лишь некоторые интересные доводы, почему зеркало души достойно внимания.

Голубоглазые азиаты

Учёные относят голубые глаза азиатов к проявлениям альбинизма

Голубоглазый китайский мальчик утверждает, что якобы может видеть и даже писать в абсолютной темноте. Его учитель и другие участники эксперимента подтвердили, что Нонг Юши может заполнить анкету в темноте, а под воздействием вспышки его глаза становятся зелёными и светятся. По такому же принципу работают глаза кошки — они отражают свет в темноте. Многие предполагают, что Нонг родился с мутацией: способность видеть в отсутствие света так чётко ранее не встречалась среди людей.

Если бы его глаза действительно функционировали как у кошки, то светоотражающий эффект был бы заметен на видео, но это не так. Кроме того, учёные отрицают саму возможность такой мутации, так как подобные вещи не происходят по щелчку. Может, у мальчика действительно присутствуют дополнительные рецепторы в глазах, но это не доказано. В любом случае голубой цвет глаз не свойственен азиатам, учёные предполагают, что подобное явление может быть одной из форм альбинизма.

Искры из глаз

Когда вы видите звёздочки или вспышки перед глазами, или испытываете дискомфорт в глазах при мигрени, а может и наблюдаете световое шоу после того, как потёрли глаза, — всё это происходит по двум причинам: давление или раздражение сетчатки глаза.

Глазное яблоко наполнено плотной желеподобной жидкостью, которая поддерживает его круглую форму. Время от времени этот гель может давить на сетчатку и на участок, который отвечает за формирование изображений в головном мозге. Это может произойти, если сильно потереть глаза — сильное сдавливание сотрясает сетчатку и стимулирует работу оптического нерва. То же самое может случиться, если человек быстро встаёт с места: из-за резкого падения давления головной мозг в состоянии гипоксии активизирует зрительный центр. Любой сигнал сетчатки интерпретируется мозгом как свет, и не важно, есть ли этот свет на самом деле или нет.

Немного о биохимии зрения

Вероятно, многим известно, что в биохимическом механизме зрения  активно участвует витамин А.

Витамин А (ретинол) является предшественником группы “ретиноидов”, к которой принадлежат ретиналь и ретиноевая кислота. Ретинол образуется при окислительном расщеплении провитамина β-каротина. Ретиноиды содержатся в животных продуктах, а β-каротин — в свежих фруктах и овощах (в особенности в моркови). Ретиналь обуславливает окраску зрительного пигмента родопсина. Ретиноевая кислота выполняет функции ростового фактора. При недостатке витамина А развиваются ночная (“куриная”) слепота, ксерофтальмия (сухость роговой оболочки глаз), наблюдается нарушение роста.

Схема фотоиндуцированных превращений изомерных форм витамина А в палочках сетчатки представлена ниже:

Интересные гендерные различия

Оказывается, что глаза мужчины и женщины функционируют абсолютно по-разному.

Зрение мужчин и женщин работает по-разному. При просмотре одного и того же фильма мужчина не обратит внимание на мелкие детали и движения. Женщинам проще различать оттенки цветов и их изменения.

В процессе разговора люди по-разному фокусируются в зависимости от половой принадлежности. Мужчины более склонны смотреть в рот говорящему и их легко отвлечь происходящим за спиной собеседника. Когда женщины слушают кого-то, они чаще смотрят на переносицу или на тело. От увлечённой беседы их могут отвлечь другие люди, но не посторонние движения вокруг.

Скорость цвета

Скорость света — самая большая скорость, которая вообще возможна в нашей Вселенной, и она, как известно, равна 300 000 км/с. И еще установлено, что никакое тело, никакая частица не может достичь скорости света (тем более — ее превысить) — на это способны только фотоны и другие элементарные частицы, а также электромагнитные волны.

Но мы обсудим особенности зрительного восприятия таких хорошо видящих насекомых, как пчелы. Их зрение поразительно — они могут различать цвета в 3–4 раза быстрее человека. На первый взгляд, возможно, покажется, что эта способность бесполезна, ведь большинство предметов не меняют цвет, а такой навык забирает много энергии. И всё же у пчёл он хорошо развит.

Эти крошечные производители мёда развили своё зрение так, чтобы максимально быстро ориентироваться в пространстве и чётко определять правильные цветы. И хотя лепестки и сам цветок практически не меняют окраску, есть ещё кое-что важное. Исследователи полагают, что подобный навык помогает пчёлам быстро ориентироваться под воздействием мерцающего света. При быстром пролёте через разноцветный куст цвета могут слиться в один, но зоркий пчелиный глаз мгновенно среагирует на нужный оттенок.

Зрение глухих людей

Учёные полагают, что зрение глухих людей работает иначе.

Люди, глухие от рождения, обладают периферическим зрением, которое более остро реагирует на движение и свет. Объяснением такому явлению может быть адаптация мозга. Когда человек смотрит на что-либо, сигналы, поступающие в мозг, обрабатывают два центра. Один определяет положение объекта и фиксирует его движение, а другой распознаёт его. В процессе экспериментов по отслеживанию движения было зафиксировано, что первый центр наиболее активен у глухих, и это объясняет, почему у них сильно развито периферическое зрение.

Другой эксперимент позволил выдвинуть предположение, что глухие могут обострять зрение при помощи тактильных ощущений. Две группы испытуемых подвергались воздействию вспышки с боковой стороны глаза. В процессе этого воздействия слышащие участники эксперимента получали сигнал — два гудка. Не слышащим дули воздухом в лицо, тоже дважды. Обе группы утверждали, что в эти моменты видели две вспышки. Интересен и тот факт, что у глухих кошек периферическое зрение тоже обостряется.

Почему человек видит мир трёхмерным

Бинокулярная диспарантность позволяет нам видеть мир трёхмерным.
Девушка из цветов
Девушка из цветов – 3D картинка

Способность видеть пространство трёхмерным увеличивает глубину восприятия. Каждый глаз видит объект под разным углом. Это называется бинокулярная диспарантность, именно она помогают глазу оценивать глубину. Это жизненно важная функция, но не только она помогает видеть пространство в трёх измерениях.

Существует понятие феномена параллакс — это определение разницы скорости, с которой движутся объекты, мимо которых вы проходите. Наиболее ярко это явление можно ощутить, когда вы едете за рулём: деревья на обочине пролетают мимо довольно быстро, а вот телебашня вдалеке приближается со скоростью улитки. Другие способы, помогающие оценивать объекты вокруг (в том числе их размер), способность различать мелкие детали в более близких объектах, параллельные линии, которые как будто бы сходятся в одну, — все эти механизмы функционируют относительно друг друга.

Запрещённые цвета

Иногда люди могут перепутать зелёный с красным, а синий с жёлтым

Существуют цвета, которые человеческий глаз не способен различать. Это нельзя назвать дальтонизмом, но это может произойти с каждым. Эти цвета называются «запрещённые» и представляют собой комбинацию двух оттенков, которые невозможно разглядеть невооружённым глазом, потому что они компенсируют частоты друг друга. Эти загадочные сочетания — композиции зелёного с красным и синего с жёлтым.

Клетки сетчатки, которые распознают красный цвет, отключаются в присутствии зелёного, и мозг фиксирует это снижение активности клеток как зелёный цвет. Оба эти цвета не могут восприниматься мозгом одновременно. То же самое происходит и с сочетанием жёлтый / синий.

Исследователи разделились на два лагеря: одни говорят, что эти цвета могут восприниматься мозгом в определённых условиях, другие утверждают, что это всего лишь их промежуточные оттенки.

Мир в сером цвете

Возможно, учёным удалось установить, почему люди, пребывающие в депрессии, видят мир в сером цвете. Исследования с участием пациентов, страдающих депрессией, и здоровых людей, показали, что у первых сетчатка менее восприимчива к контрасту чёрного и белого. Это распространяется даже на тех, кто принимает антидепрессанты. Учёные предполагают, что причиной для влияния депрессивного состояния на зрение может быть допамин.

Здоровье контрастного зрения зависит от работы определённых клеток сетчатки. Они называются амакриновыми (у них нет аксонов) и соединяют сетчатку и клетки мозга. Для их правильной работы необходим допамин, при достаточном его количестве человек будет чувствовать себя уверенно и легко сможет сфокусироваться на важном. Нехватка гормона может стать причиной упадка настроения и, возможно, недостаточно эффективной работы амакриновых клеток. Это вполне объясняет причину видения мира в сером цвете у людей в состоянии депрессии.

Красочный мир дальтоников

То, что обычный человек видит красным, дальтоник может увидеть зелёным. А это -Дед Мороз!

Удивительно, но люди, которые не различают цвета, способны видеть цветные сны. Очень многое меняется в жизни человека, если он оказывается дальтоником.

Когда кто-то рождается со способностью видеть мир чёрно-белым с вкраплениями серого, он всё же может видеть цветные сны. Если же дальтонизм приобретён в процессе жизни, то человек может видеть во сне цвета, которые различал ранее. Все остальные, имеющие ту или иную форму дальтонизма (к примеру, те, кто не различает красный и зелёный), видят сны в их собственной цветовой гамме. Например, они могут увидеть Деда Мороза в зелёном одеянии вместо красного, просто потому, что такова их реальность.

Кроме того, людям с нормальным зрением не свойственно видеть чёрно-белые сны. Трудность запоминания цветных снов состоит в том, что мозг спящего занят действиями и не сфокусирован на анализе оттенков.

Радужные женщины

Некоторые женщины способны видеть более широкий спектр цветов

Некоторые женщины могут видеть больше цветов, чем другие люди, и это не просто дополнительный оттенок, а яркий, интенсивный цвет (техниколор), который не могут различить большинство людей. Этих людей называют тетрохроматами, они способны различать яркие цвета там, где обычные люди видят только монотонные тени. Доступ в этот радужный мир есть только у женщин, и то не у всех.

У людей три типа колбочек (клетки сетчатки), у каждой из которых определённая пропускная способность света. Они комбинируют частоты, помогая распознавать отдельные цвета. Дополнительная колбочка добавляет сотни возможных комбинаций и довольно широкий дополнительный спектр оттенков. Учёные допускают, что примерно у 12% женщин, скорее всего, есть эта дополнительная колбочка, но не все из них тетрахроматы. Люди с такими способностями встречаются редко, и живётся им непросто. Это явление ещё не объяснено, поэтому окружающие редко верят таким людям, когда они пытаются поделиться тем, что видят.

Мало того, что наш мир многогранен и разнообразен, так ещё и каждый человек видит его через призму своего зрительного механизма. Просто спросите у вашего соседа по парте или коллеги, каким видит этот мир он, беседа обещает быть очень интересной!

Источник: Пабли

Pet Shop Boys – Did you see me coming?

Creedence Clearwater Revival – Have You Ever Seen The Rain

Майстерний Хімік © 2017

8 Бессмысленных научных споров — от геев до ГМО

Наука в массмедиа всегда представляется очень однобоко. Новостные издания гонятся за сенсациями и больше пишут об исследованиях «британских учёных» и о маловероятных, зато громких открытиях, которые могут состояться в будущем, мало уделяя внимания действительно важным вещам. Кроме этого, в интернете, журналах и на телевидении нередко проводятся дискуссии на «громкие» темы, приглашаются псевдоэксперты (чаще всего неадекватные и недалекие фанатики) — и создаётся впечатление, что многие важные вопросы в современной науке до сих пор не решены. Look At Me отобрал 8 тем, по поводу которых большинство учёных давно пришли к консенсусу, но благодаря СМИ всем почему-то кажется, что о них всё ещё имеет смысл спорить.

Глобальное потепление существует

Пожалуй, самая острая проблема в современной науке, по поводу которой каждый день кто-нибудь дискутирует — это глобальное потепление. Если объяснять его совсем коротко и просто: средняя температура климатической системы Земли медленно, но верно повышается — и в последнее время она стала повышаться ещё сильнее из-за воздействия людей. С начала XX века наша планета стала теплее почти на 1 градус Цельсия (на 0,8, если точно), причём примерно две трети из этих 0,8 поднялись за последние 30 лет. Важно понимать, что примерно 90% повышения температуры приходятся на океан, климат и погоду и влияют не совсем так, как нам кажется (скажем, если вы вините глобальное потепление в том, какая погода стоит в вашем городе, — вы правы лишь отчасти). Так или иначе, климат Земли — сложная и хрупкая вещь, и любые серьёзные изменения в нём опасны. Люди, отрицающие глобальное потепление, обычно либо говорят, что температура на Земле на самом деле не растёт, а мы просто неправильно её меряем, либо что люди никак на этот рост не влияют. И то и другое — неправда и даже не предмет для обсуждения; среди климатологов существует консенсус, что глобальное потепление существует и что оно в большой степени вызвано людьми. Часто приводится цифра 97% — именно такой процент климатологов верит в глобальное потепление. Главная сложность состоит в том, что глобальное потепление — это в большой степени политическая проблема; чтобы с ним бороться, человечеству нужно объединиться и принять много общих решений на международном уровне. Поэтому многие верят в теории заговора: например, в реальность Климатгейта — скандала, когда в Сеть якобы слилась переписка мировых учёных, доказывающая, что глобального потепления не существует.

Тепловой баланс земной поверхности. В соответствии с законом сохранения энергии он должен быть равен нулю. Смысл равенства нулю означает постоянство на достаточно длинных периодах времени (столетия, тысячелетия) средних за год температур на Земле. Если бы Земля поглощала солнечную радиацию без потери тепла, ее температура непрерывно бы повышалась, но этого не происходит, потому что Земля отдает в пространство электромагнитное излучение. Если взять среднегодовые значения и пренебречь любыми изменениями средних годовых температур Земли для разных лет, то можно получить баланс между приходящей солнечной радиацией и уходящей радиацией Земли.

Облака могут как поглощать, так и отражать длинноволновую радиацию. Газы, составляющие атмосферу, которые поглощают уходящую радиацию Земли, в свою очередь излучают во всех направлениях, в том числе и в космос, но некоторая часть энергии возвращается на Землю. Таким образом, они действуют как слой изоляции вокруг Земли, подобно стеклянным стенкам парника, поэтому такое воздействие на температуру Земли носит название парникового эффекта.
Количество двуокиси углерода в атмосфере увеличилось за последние 70 лет на 10%, в том числе как результат сжигания топлива. Как полагают некоторые ученые, это оказывает огромное влияние на величину парникового эффекта, и с этим может быть связано изменение глобальной температуры атмосферы.
Баланс между приходящей и уходящей радиацией достигается в результате изменения температуры Земли. Если приходящая радиация увеличивается, температура Земли повышается, что в свою очередь приводит к росту величины уходящей радиации. Вследствие этого баланс восстанавливается на уровне более высокой температуры.

Вакцины полезны

Луи Пастер

Движение против прививок — это в первую очередь американская проблема; причин не доверять вакцинации придумывается множество: от того, что вакцины ухудшают естественный иммунитет детей до того, что они вызывают аутизм. Существуют даже люди, которые считают, что с помощью прививок государство может управлять людьми и следить за ними, и просто люди, которые считают их чем-то «противоестественным».

В другие страны, впрочем, мода на отказ от прививок тоже пришла; так или иначе, идея, что прививки — это что-то вредное, есть очень опасное заблуждение. У пользы вакцинации есть масса доказательств: именно благодаря прививкам человечество победило оспу, заболевание, от которого раньше умирал каждый седьмой ребёнок; именно благодаря прививкам мы почти целиком победили полиомиелит. Вспышки заболеваний корью в разное время в разных регионах всегда легко связываются с отказом от прививок: например, в начале 2000-х в закрытом религиозном сообществе в Голландии или в 2005 году в американском штате Индиана.

Эволюция — лучшее объяснение биологии человека и животных

Выдвинутая Чарльзом Дарвином в 1858 году теория естественного отбора была, возможно, самым важным событием в науке в XIX веке. Дарвин связал все живые организмы, от самых простых до самых сложных, в одну сложную систему, предположив их генетическую общность и единого простейшего предка. Современная эволюционная теория чуть сложнее и является синтезом дарвинизма и генетики, но суть остаётся та же: разнообразие видов на Земле объясняется естественным отбором и мутацией. Несмотря на то что эволюционная теория не является доказанной, никакого спора по поводу неё не существует: учёные соглашаются, что это лучшее научное объяснение человеческой и животной биологии и ключ к пониманию происхождения жизни. Подтверждений у эволюции масса: от открытий в генетике до результатов наблюдений за локальными популяциями. При этом, например, большое количество американцев в эволюцию не верят, но это легко объяснимо: во-первых, эволюция — очень контринтуитивная вещь, из-за длительности во времени и отсутствия наглядности её эффектов её сложнее понять, чем гравитацию. Во-вторых, из-за слова «теория» многие считают, что это просто ничем не подтверждённая идея. Но научная теория — это не просто идея, которую может выдвинуть любой, а сложная система идей, предназначенных для изучения, проверки и опровержения. Поэтому эволюционная теория может развиваться и меняться — но это не значит, что она ещё ничем не подтверждена.

Генетически модифицированная еда безвредна

Популярная для современного общества тема — генетически модифицированные продукты: об их вреде предостерегают, ими пугают, производители с гордостью клеят на этикетки надпись «не содержит ГМО». Генетически модифицированные продукты — это те, в которые были внесены изменения на уровне ДНК и добавлены новые качества. Например, кукуруза, устойчивая к насекомым. Или соевые бобы с пониженной аллергенностью. Первые генетически модифицированные продукты — это были помидоры — были представлены на массовом рынке в 1994 году, но остро тема их безопасности встала только в последнее время, когда генная инженерия достаточно развилась и присутствие ГМО (то есть, генно-модифицированных организмов) в еде стало повсеместным. В генетически модифицированных продуктах на самом деле нет ничего страшного — это просто более технологическая разновидность того, чем человечество занималось испокон веков, а именно селекции. Учёные по всему миру соглашаются, что генетически модифицированная еда не представляет абсолютно никакой опасности.

See more at:  Понад сто Нобелівських лауреатів підписали лист про те, що «Грінпісу» настав час припиняти боротьбу з ГМО.
Однако, известно сколько людей погибло в 2016  году от ГМО.

Гомосексуальность — не болезнь

Ещё одна важная для современного общества тема: является ли гомосексуальность (или, как её уничижительно называют, гомосексуализм), одна из трёх типичных сексуальных ориентаций у людей (две другие — гетеросексуальность и бисексуальность) психическим заболеванием. Во всём мире по этому поводу нет никаких споров: в последний раз гомосексуальность как отклонение рассматривали лишь в начале XX века, в 1973 году американская психологическая ассоциация исключила гомосексуальность из списка заболеваний, а вслед за ней депаталогизировал гомосексуальность и весь цивилизованный мир. В России и в других странах, где гомосексуальные отношения между людьми до сих пор маргинализированы, отрицание психологического статуса гомосексуальности носит исключительно политический характер, но политика не способна отменить науку. Противники такого научного решения, конечно, заявляют, что депаталогизация гомосексуальности в США (а затем и в остальном мире) произошла в результате «давления гей-лобби» а не развития науки, но исследования учёных по всему миру не на их стороне.

Вечный двигатель невозможен

Вечный двигатель — это воображаемое устройство, способное работать бесконечно без какого-либо внешнего источника энергии. С ним всё просто: такое устройство противоречит базовым принципам физики, а именно первому и второму закону термодинамики. Простыми словами: первый закон термодинамики говорит о том, что энергия не может сама появляться и исчезать в никуда; она передаётся от одной системы к другой и преобразуется из одного типа в другой, скажем, из механической в тепловую. Второй закон сформулировать чуть сложнее, но если его сильно упрощать, то смысл его в том, что беспорядок и энтропия в любой системе будут неизбежно возрастать. Несмотря на то что вечный двигатель сделать невозможно, новые вечные двигатели постоянно предлагаются.

Гомеопатия не лечит

Гомеопатия — это вид альтернативной медицины, придуманный в конце XVIII века немецким медиком Христианом Ганеманом. Гомеопатия основывается на принципе «подобное лечить подобным» — вещество, которое вызывает симптомы болезни у здоровых людей, может эти же симптомы вылечить у людей больных. Гомеопатия была особо популярна в XIX веке, затем возродилась в XX столетии — и до сих пор пользуется спросом.

Например, в стране работают десятки гомеопатических аптек и действует большое количество врачей, практикующих гомеопатию. В мировом медицинском сообществе, впрочем, мнение по поводу гомеопатии одно: это мошенничество, клинические испытания препаратов показывают, что никакой разницы между гомеопатией и плацебо нет.

“Подобное лечить подобным”

Настоящее гомеопатическое лекарство – лечит от пьянства и алкоголизма. Принимать ежедневно три раза в день по стакану. Можно закусывать.

ВИЧ и СПИД связаны — и реальны

«Чума XXI века», вирус иммунодефицита человека и вызываемое им заболевание синдром приобретённого иммуннодефицита — до сих пор одна из главных проблем в современной медицине. Не просто так существуют множество организаций, фондов и инициатив, занимающихся борьбой со СПИДом.

В то же время есть огромное количество людей, его отрицающих: некоторые не верят в существование ВИЧ в принципе, некоторые не верят, что именно ВИЧ вызывает СПИД (а считает его причиной совокупность разных факторов от недоедания до наркотиков), есть люди вроде дизайнера Артемия Лебедева, которые в принципе считают опасность и распространённость СПИДа сильно раздутыми. Как и в случае со многими упомянутыми в нашем материале проблемами, несмотря на отсутствие какой-либо научной базы в отрицании ВИЧ и СПИДа, политическое влияние у этих взглядов мощнейшее: например, в ЮАР, где президент Табо Мбеки выступал ярым противником вирусной природы СПИДа и сражался с бушующей в стране эпидемией заболевания с помощью племенных шаманов.

Дизайн: Old Chemist

Хто дав нам інтелект

Автор: Лариса Пецух

Виявляється, на 40-60% ми отримуємо інтелектуальні здібності у спадок, таке доводять науковці з США. А що найцікавіше, гени інтелекту вони виявили лише в Х-хромосомі. Тобто інтелект дитина успадковує тільки від мами…

Дослідники пояснюють: під час росту ембріона клітини з батьковими генами забезпечують виживання. Вони зосереджені в лімбічній частині головного мозку й відповідають за базові інстинкти, зокрема, мова про апетит чи секс. Однак генів батька не було виявлено в корі головного мозку, а саме там розвиваються найважливіші когнітивні функції людини. Йдеться про інтелект, мислення, планування, здібності до мов.

Результати такого дослідження свідчать: саме мати відіграє основну роль в інтелектуальному розвитку дитини. Було доведено: що сильніший емоційний контакт встановлюється між цими особами, то розумнішою буде дитина в майбутньому. Притім вчені нагадують: розумові здібності таки не на 100% обумовлені генетикою.

Але чи справді IQ людини ніяк не залежить від батька?

З цього приводу цікавим є ще одне масштабне дослідження, яке не так давно провели вчені, обравши для спостережень однояйцевих близнюків. Я поясню: в таких людей – практично однакові гени. Що важливо, в експерименті взяли участь лише ті близнюки, яких у дитинстві розлучили, – розповідає Євген Заїка, професор Харкiвського нацiонального унiверситету iменi В. Н. Каразiна.

Йдеться про випадки, коли батьки розійшлись і так би мовити поділили між собою дітей, або коли в результаті певних трагічних подій дітей взяли на виховання бабці чи чужі люди. Словом, таких випадків на всій планеті виявили близько тисячі.

Досліджуючи рівень інтелекту таких діток, науковці вираховували, наскільки ці здібності залежать від виховання (тож брали до уваги навіть фактор впливу з боку прийомних батьків) та від генів. Зокрема фахівців цікавило, від кого з батьків найбільше залежить IQ дитини.

Учені визначили, що генетична схильність відіграє в цьому питанні ключову роль. Крім того, стало відомо, що інтелект успадковується не однією хромосою чи одним геном, за це відповідає полігенна комбінація. Але жіночу Х-хромосому в цьому процесі визнали основною. Якщо детальніше, то дослідники виявили випадки, коли в результаті складних комбінацій діти успадковували так званий інтелектуальний набір від батька. Та здебільшого інтелект дитина отримує від мами, доводять науковці. А усереднивши всі дані, отримали такий результат: розумовий розвиток приблизно на 65-70% залежить від матері, за решту відповідають батькові гени.

Таку інформацію раджу мати на увазі дівчатам, які лише планують створити сім’ю й народити дитину. Якщо хочете, аби ваш малюк у майбутньому мав високий IQ (коефіцієнт інтелекту), дбайте про свій розумовий розвиток. Бо від чоловіка, найімовірніше, дитина отримає лише зовнішні риси (адже зовнішність людина успадковує порівну як від матері, так і від батька).

А як же виховання, хіба від цього не залежить інтелектуальний розвиток?

Науковці доводять, що інтелект майже в рівних пропорціях залежить від генів і від виховання. І хоча успадковані гени є найвагомішим фактором, майже половина можливостей все ж у наших руках. А цього не так вже й мало!

Загалом формула має такий вигляд: коефіцієнт інтелекту формується на основі двох складових: вроджених здібностей й набутих знань. Кожна з них має вирішальне значення, адже інтелект базується на даних, отриманих від батьків, і від досвіду, якого людина набуває упродовж життя.

Для підтвердження фактору впливу виховання й життєвого досвіду варто навести приклад давніх пращурів. Доведено, що люди, які жили в середні віки, мали значно нижчий IQ, ніж наші сучасники, – додає професор Микола Макарчук, доктор бiологiчних наук, завiдувач кафедри фiзiологiї людини i тварин Київського нацiонального унiверситету iменi Тараса Шевченка. Хоча з плином часу розміри мозку людини змін не зазнали. Що цікаво, вага головного мозку чоловіка є більшою, аніж у жінки, в середньому на 200 грамів. Однак, як розумієте, навіть цей фактор не впливає на інтелектуальні здібності. Тож майте на увазі, які б гени ви не успадкували, над власним інтелектом варто працювати.

У цьому питанні важливими є регулярні тренування головного мозку, такий процес можна порівняти з тренуванням м’язів при регулярних фізичних навантаженнях. У цьому ж випадку відбувається збільшення кількості стовбурових клітин, на основі чого діяльність мозку активізується. А призвичаюватись до цього слід із раннього дитинства. Що важливо, у такому процесі обов’язково має бути задіяний батько маляти. Тож коли дитина виросте, зможе подякувати за свою розумну голову не лише мамі, але й татові.

Джерело

Дизайн © 2016 Майстерний Хімік