Monthly Archives: April 2017

Известные фразы, которые на самом деле означают несколько иное

Эти фразы известны, пожалуй, всем. Их очень часто употребляют в повседневной речи, даже не подозревая, что смысл этих высказываний с течением времени стал неточен.

О мёртвых либо хорошо, либо ничего…
Если быть точным, то древнегреческий поэт и политик Хилон из Спарты, живший в VI в. до н. э., на самом деле сказал «О мёртвых либо хорошо, либо ничего, кроме правды». Это изречение древнегреческого политика и поэта Хилона из Спарты, приведенное историком Диогеном Лаэртским (III в. н. э.) в его сочинении «Жизнь, учение и мнения прославленных философов».

Век живи — век учись
Эту фразу можно услышать практически от каждого учителя. Но при этом мало кто знает, что в оригинале она звучала так «Век живи — век учись тому, как следует жить», а автор этого изречения — Луций Анней Сенека.

Цель оправдывает средства
Авторство этой фразы принадлежит основателю ордена иезуитов Игнатию де Лойола. В оригинале она звучит так «Если цель — спасение души, то цель оправдывает средства».

Истина в вине
Знаменитое высказывание Плиния Старшего «Истина в вине». На самом деле, у фразы есть продолжение «а здоровье в воде». В оригинале:
«In vino veritas, in aqua sanitas».

Спросил у чаши я, прильнув устами к ней:
“Куда ведёт меня чреда ночей и дней?”
Не отрывая уст, ответила мне чаша:
“Ах, больше в этот мир ты не вернёшься. Пей!”

Омар Хайям

Жизнь коротка, искусство вечно

Фраза «Ars longa, vita brevis» еще дальше ушла от оригинала, чем в латинском переводе, и понимается теперь как что-то вроде «рукописи не горят». На самом деле изначально это цитата из Гиппократа: «жизнь коротка, путь искусств долог, удобный случай скоропреходящ, опыт обманчив, суждение трудно». То есть, просто-напросто рассуждение о сложности медицины, для изучения которой всей жизни не хватит. В оригинале, вместо слова Ars («искусство») стоит греческое слово τέχνη, которое необязательно «искусство», но с тем же успехом «ремесло» или «умение».

Исключение подтверждает правило

Эту фразу, которая очевидно нелогична, применяют совершенно неверно. Выражение это образовалась как парафраз из речи Цицерона в защиту Луция Корнелия Бальба старшего. Обвиняли его в том, будто бы он получил римское гражданство незаконно. Дело слушалось в 56 г. до н. э.

Бальб был уроженцем Гадеса (совр. название Кадис), служил под началом Помпея, с которым сошелся и был дружен; Помпей и был спонсором его гражданства. Подоплека обвинения была, как и в большинстве тогдашних громких дел, политической. Хоть сам Бальб был активен политически, но удар, безусловно, направлялся на триумвиров Первого триумвирата (Цезаря, Красса и Помпея).

В защиту Бальба выступали не только Цицерон, но и Помпей и Красс. Дело было выиграно. В своей речи Цицерон приводит такой аргумент. В некоторых межгосударственных соглашениях о взаимном признании Рима с соседними странами был пункт, явно исключающий двойное гражданство: жители тех стран не могли стать римскими гражданами, не отказавшись сперва от своего. Гражданство Бальба было двойным; это и была формальная сторона обвинения. Цицерон говорит, что, поскольку в некоторых соглашениях такое исключение есть, то те соглашения, в которых его нет, подчиняются противоположному правилу, а именно позволяют двойное гражданство. Иными словами, если существует исключение, то должно быть и правило, из которого это исключение сделано, даже если это правило явно никогда не формулировалось. Таким образом, существование исключений подтверждает существование правила, из которого эти исключения делаются.

Не исключения подтверждают правило, а существование исключений подтверждает существование правила!

Или  “Исключение подразумевает  существование правила”.

Я знаю только то, что ничего не знаю

Фразу справедливо приписывают Сократу (469 – 399 гг. до н. э.). В подобном виде эта фраза употребляется даже в учебниках по философии. В действительности она звучала иначе:
Я знаю только то, что ничего не знаю, а другие не знают даже этого“.

Интересно то, что фраза была записана не Сократом, а его учеником Платоном (427-347 гг. до н. э.), который ссылался на учителя.

Религия есть опиум для людей

Фраза, популярная у атеистов, тоже вырвана из контекста. Карл Маркс писал во введении к работе «К критике гегелевской философии права» (1843): «Религия — это воздух угнетенной твари, сердце бессердечного мира, а так же душа бездушной ситуации. Подобно тому, как она — дух бездушных порядков, религия — есть опиум для людей!»
То есть религия уменьшает боль общественного бытия в бесчеловечном обществе.

Любви все возрасты покорны

Эту цитату из «Евгения Онегина» часто используют, объясняя пылкие чувства людей в годах или с большой разницей в возрасте. Однако стоит прочитать строфу целиком, тогда становится понятно, что Александр Сергеевич описал более глубокие свойства любви в разном возрасте .

Любви все возрасты покорны;
Но юным, девственным сердцам
Её порывы благотворны,
Как бури вешние полям.
В дожде страстей они свежеют,
И обновляются, и зреют —
И жизнь могущая дает
И пышный цвет и сладкий плод.
Но в возраст поздний и бесплодный,
На повороте наших лет,
Печален страсти мертвой след.
Так бури осени холодной
В болото обращают луг
И обнажают лес вокруг.

Однако есть и другое мнение.
“Любви все возрасты покорны” – это цитата не из поэмы Пушкина, а из оперы Чайковского “Евгений Онегин”. Там это звучит так:

Любви все возрасты покорны,
Ее порывы благотворны
И юноше в расцвете лет,
Едва увидевшему свет,
И опаленному судьбой
Бойцу с седою головой.

(ария Ленского)

Так что Чайковский вложил иной смысл в эту фразу.

Делу – время, потехе – час.

Сейчас употребляется в смысле “Много работай, мало развлекайся”. Поговорка идет из тех времен, когда слова “время” и “час” были синонимами. То есть поговорка означала: «Делу время, потехе время». Или, говоря современным языком, всему свое время, и не более. Хотя тот смысл, который вкладывают в это выражение сейчас, пожалуй, даже лучше, чем изначальный.

Благими намерениями вымощена дорога в ад.

Многие почему-то считают, что эта фраза является синонимичной к фразе “не делай добра – не получишь зла” или “хотели как лучше – получилось как всегда”. Хотя в оригинале фраза должна звучать так: «Преисподняя полна добрыми намерениями, а небеса полны добрыми делами», или как вариант: «Благими намерениями вымощена дорога в ад, благими делами дорога в рай».

Ложь во спасение.

Традиционно под этими словами подразумевается ложь вполне допустимая — оправданная тем, что она якобы идет во благо обманываемому и такую ложь, как принято считать, разрешает и благословляет Библия.

Но эта крылатая фраза обязана своим рождением некорректному использованию библейского текста. В Библии нигде не говорится о «лжи во спасение», то есть лжи, которую можно понять и простить. В старославянском тексте Библии сказано (Ветхий завет, Псалтырь, псалом 32, ст. 17): «Ложь конь во спасение, во множестве же силы своея не спасется». Перевод: «Ненадежен конь во спасение, не избавит великою силою своею».

Таким образом, здесь вообще не говорится ни о лжи, ни, тем более, ее оправдании.

Iron Maiden – Fear of the Dark

Дизайн: Майстерний Хімік © 2017

 

 

 

Рейтинг університетів України 2017 року

Видавничою службою «УРАН», на замовлення Освіта.ua, здійснено наукометричний моніторинг суб’єктів науково-видавничої діяльності України за показниками бази даних SciVerse Scopus, на підставі якого складено рейтинг українських вищих навчальних закладів.

Результати рейтингу вищих навчальних закладів базуються на показниках бази даних Scopus, що є інструментом для відстеження цитованості наукових статей, які публікуються навчальним закладом або його співробітниками. База даних Scopus постійно індексує понад 20 тисяч наукових журналів та сотні книжкових серій.

Станом на квітень 2017 року до бази даних Scopus включено 136 вищих навчальних закладів України, що на 9 вищих навчальних закладів більше ніж у квітні 2016 року.
У рейтинговій таблиці вищі навчальні заклади України ранжовані за індексом Гірша — кількісним показником, що базується на кількості наукових публікацій і кількості їх цитувань.

Згідно з даними рейтингу, найвищий індекс Гірша серед університетів України мають Київський національний університет ім. Шевченка — 79 (73 у рейтингу 2016 року), Харківський національний університет ім. Каразіна — 60 (57) та Чернівецький національний університет ім. Федьковича — 51 (44).
Чертверту сходинку посів Львівський національний університет ім. Франка — 50 (46), що за рахунок більшої кількості публікацій та цитувань посунув на п’яте місце Одеський національний університет ім. Мечникова 50 (46).
Шосте місце посів НТУУ “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського” із показником 43 (38).
Донецький національний медичний університет ім. Горького (40), Дніпропетровський національний університет ім. Гончара (37) та НТУ “Харківський політехнічний інститут” (36) посіли 7,8 та 9 місце рейтингу відповідно.
Замикає першу десятку Національний університет “Львівська політехніка”, що має 33 пункта за індексом Гірша.

Рейтинг ВНЗ України за даними наукометричної бази даних SciVerse Scopus


п/п
Установа Кількість публікацій Кількість цитувань Індекс Гірша
(h-індекс)
1 Київський національний університет імені Тараса Шевченка 14802 68483 79
2 Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна 8382 40675 60
3 Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича 2547 10122 51
4 Львівський національний університет імені Івана Франка 5823 28547 50
5 Одеський національний університет імені І. І. Мечникова 2780 14029 50
6 НТУУ “Київский політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського” 5862 13118 43
7 Донецький національний медичний університет ім. Горького 953 6056 40
8 Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара 3184 10249 37
9 Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут” 2425 8556 36
10 Національний університет “Львівська політехніка” 4278 9025 33
11 Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника 436 4208 32
12 Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького 681 3544 32
13 Сумський державний університет 1688 7887 31
14 Український державний хіміко-технологічний університет 712 4236 30
15 Національний медичний університет імені О.О.Богомольця 467 2699 30
16 Ужгородський національний університет 1660 6737 29
17 Донецький національний університет 1708 4129 27
18 Харківський національний університет радіоелектроніки 2143 3527 26
19 Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки 449 3325 23
20 Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського “Харківський авіаційний інститут” 866 2749 23
21 Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України 265 2567 23
22 Національний університет “Києво-Могилянська академія” 319 2217 23
23 Донецький національний технічний університет 1107 2160 23
24 Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького 328 1833 23
25 Національний університет біоресурсів і природокористування України 504 1505 19
26 Харківський національний медичний університет 230 1090 19
27 Національний авіаційний університет 1360 1980 17
28 Донбаська державна машинобудівна академія 336 1626 15
29 Одеський національний політехнічний університет 707 1213 15
30 Національний університет харчових технологій 286 977 15
31 Хмельницький національний університет 269 943 15
32 Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля 329 999 14
33 Національний лісотехнічний університет України 130 978 14
34 Одеський національний медичний університет 448 889 14
35 Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького 122 579 14
36 Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського 111 807 13
37 Київський національний університет технологій та дизайну 269 1683 12
38 Національна металургійна академія України 871 800 12
39 Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя 286 774 12
40 Запорізький національний технічний університет 568 766 12
41 Національний транспортний університет 232 682 12
42 Чернігівський національний технологічний університет 217 583 12
43 Придніпровська державна академія будівництва та архітектури 178 511 12
44 Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка 130 385 12
45 Криворізький національний університет 194 312 12
46 Запорізький державний медичний університет 210 589 11
47 Буковинський державний медичний університет 562 563 11
48 Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського 194 422 11
49 Одеський державний екологічний університет 99 364 11
50 Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова 132 317 11
51 Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика 80 679 10
52 Національний фармацевтичний університет 369 621 10
53 Київський національний університет будівництва і архітектури 356 543 10
54 Вінницький національний технічний університет 439 542 10
55 Івано-Франківський національний медичний університет 48 441 10
56 Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини 86 358 10
57 Луганський державний медичний університет 76 342 10
58 Київська школа економіки 46 336 10
59 Житомирський державний технологічний університет 161 334 10
60 Тернопільський національний економічний університет 429 503 9
61 Запорізька державна інженерна академія 268 405 9
62 Одеська державна академія будівництва та архітектури 101 306 9
63 Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова 123 248 9
64 Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка 93 230 9
65 Сумський національний аграрний університет 67 184 9
66 Донецький державний університет управління 48 181 9
67 Харківська медична академія післядипломної освіти 69 606 8
68 Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна 142 366 8
69 Запорізький національний університет 241 344 8
70 Приазовський державний технічний університет 391 327 8
71 Українська академія друкарства 81 283 8
72 Луцький національний технічний університет 299 265 8
73 Херсонський державний університет 126 211 8
74 Одеська національна академія харчових технологій 131 191 8
75 Донбаська національна академія будівництва і архітектури 50 190 8
76 Харківський національний автомобільно-дорожній університет 56 154 8
77 Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка 205 270 7
78 Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського 299 247 7
79 Національний університет водного господарства та природокористування 182 219 7
80 Житомирський державний університет імені Івана Франка 122 152 7
81 Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба 136 148 7
82 Одеська національна академія зв’язку ім. О. С. Попова 156 119 7
83 Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова 196 226 6
84 Національний гірничий університет 516 225 6
85 Українська медична стоматологічна академія 219 225 6
86 Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу 223 166 6
87 Український державний університет залізничного транспорту 77 139 6
88 Львівський державний університет безпеки життєдіяльності 64 138 6
89 Українська інженерно-педагогічна академія 129 128 6
90 Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана 156 124 6
91 Київський національний торговельно-економічний університет 140 115 6
92 Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця 111 111 6
93 Міжрегіональна академія управління персоналом 58 80 6
94 Міжнародний Соломонів університет 48 184 5
95 Київський Медичний Університет УАНМ 186 146 5
96 Чорноморський національний університет імені Петра Могили 74 111 5
97 Одеський національний морський університет 81 105 5
98 Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова 105 85 5
99 Національний університет фізичного виховання і спорту України 28 70 5
100 Черкаський державний технологічний університет 71 60 5
101 Міжнародний гуманітарний університет 39 77 4
102 Відкритий міжнародний університет розвитку людини “Україна” 42 66 4
103 Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка 25 60 4
104 Львівський державний університет фізичної культури 59 54 4
105 Кіровоградський національний технічний університет 41 34 4
106 Харківський державний університет харчування та торгівлі 35 32 4
107 Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка 47 97 3
108 Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського 13 78 3
109 Дніпродзержинський державний технічний університет 106 49 3
110 Полтавський університет економіки і торгівлі 65 43 3
111 Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет 39 39 3
112 Київський славістичний університет 7 36 3
113 Білоцерківський національний аграрний університет 21 21 3
114 Полтавська державна аграрна академія 44 58 2
115 Університет банківської справи 55 30 2
116 Львівський торговельно-економічний університет 5 26 2
117 Національний університет “Одеська морська академія” 14 22 2
118 Мукачівський державний університет 32 18 2
119 Уманський національний університет садівництва 57 16 2
120 Маріупольский державний університет 14 15 2
121 Київський Університет імені Бориса Грінченка 17 12 2
122 Кам`янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка 13 8 2
123 Харківський національний університет внутрішніх справ 13 7 2
124 Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка 10 5 2
125 Харківський національний університет будівництва та архітектури 11 4 2
126 Національна академія Служби безпеки України 7 62 1
127 Національна академія державного управління при Президентові України 6 19 1
128 Одеська державна академія технічного регулювання та якості 12 7 1
129 Державний університет інформатики і штучного інтелекту 4 6 1
130 Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого 10 5 1
131 Університет економіки та права “Крок” 5 5 1
132 Таврійський державний агротехнологічний університет 12 3 1
133 Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля 12 3 1
134 Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва 5 2 1
135 Національний університет “Одеська юридична академія” 6 1 1
136 Львівський університет бізнесу та права 2 1

 

Рейтинг складено Видавничою службою «УРАН» на замовлення Освіта.ua (дані актуальні станом на 5 квітня 2017 року).

Індекс Гірша дорівнює N якщо науковець чи наукова установа опублікувала N наукових статей, кожна з яких була процитована щонайменше N разів, а решта ж статей були процитовані менше, ніж N разів. Наприклад, Київський національний університет ім. Шевченка має індекс, що дорівнює 79, це означає, що цим навчальним закладом було опубліковано 79 наукових статей, кожна з яких процитована щонайменше 79 разів. Інші ж статті Університету Шевченка були процитовані менш ніж 79 разів.

“Scopus” — бібліографічна і реферативна база даних, а також інструмент для відстеження цитованості статей, опублікованих в наукових виданнях. База даних індексує більше 20 000 наукових видань з технічних, медичних та гуманітарних наук. Також, до бази даних потрапляють публікації наукових журналів, матеріали конференцій та книжкових видань. Розробником та власником “Scopus” є видавнича корпорація “Elsevier”. Дані “Scopus”, окрім іншого, використовуються при складанні деяких рейтингів провідних університетів світу. Наприклад, Times Higher Education або QS World University Rankings.

Джерело

Компиляция и дизайн:   Майстерний Хімік © 2017