130 років Українському науково-дослідному протичумному інституту імені І. І. Мечникова

130 років Українського науково-дослідного протичумного інституту імені І. І. Мечникова в Одесі

24 червня 1886 р. в Одесі відкрили другу в світі після Паризької станції бактеріологічну лабораторію.

На початку 1886 р. на засіданні Товариства одеських лікарів було вирішено відправити одного з членів Товариства до Парижу для вивчення досвіду Л. Пастера щодо щеплень проти сказу.

Луї́ Пасте́р (фр. Louis Pasteur; нар. 27 грудня 1822, Доль, департамент Жура — пом. 28 вересня 1895, Марн-ла-Кокетт, департамент О-де-Сен) — видатний французький мікробіолог і хімік. Пастер відкрив мікробіологічну суть бродіння і багатьох хвороб людини, став разом з Фердінандом Коном та Робертом Кохом одним з основоположників мікробіології та імунології. Його роботи в галузі вивчення будови кристалів і явища поляризації світла лягли в основу стереохімії. Також Пастер поставив крапку в багатовіковій суперечці про наявність вітальної сили, що призводить до постійної появи живого з неживого, дослідним шляхом довівши неможливість цього. Його ім’я широко відоме в колах фахівців у галузі харчових технологій завдяки створеній ним і названій згодом на його честь технології пастеризації.

Їхати до французької столиці було доручено Миколі Федоровичу Гамалії. Протягом свого перебування у лабораторії Пастера М. Ф. Гамалія неодноразово відсилав свої звіти до Товариства, де писав, що він познайомився з лабораторною технікою великого вченого, його методом, особливістю щеплень проти сказу та інше.

Отож, отримавши необхідний для виготовлення щеплень матеріал з Франції, ТОЛ вирішило відкрити станцію в Одесі. У травні 1886 р. це питання обговорювалося на засіданні міської Думи, і після того, як було отримано схвальний дозвіл, у червні того ж року станція почала працювати.

Перші щеплення М. Гамалія зробив вкушеним собаками 23 червня. Саму лабораторію було вирішено спочатку розмістити у квартирі лікаря на вул. Канатній. Проте сам Гамалія став заступником головного лікаря, головувати ж на новоствореній бактеріологічній станції ТОЛ доручило І. І. Мечникову.

Ілля Ілліч Мечников (нар. 3 (15) травня 1845, Іванівка, Харківська губернія, Російська імперія — пом. 2 (15) липня 1916, Париж, Французька республіка) — український науковець волоського походження, один з основоположників еволюційної ембріології, імунології та мікробіології. Розробив теорії зародкових листків, походження багатоклітинних організмів. Відкрив явище фагоцитозу, розробив фагоцитарну теорію імунітету (1883). Лауреат Нобелівської премії з медицини та фізіології «За вивчення імунної системи». (1908 р.)

За перші три роки своєї діяльності Одеська станція зробила щеплення приблизно 1,5 тис. людям, які нагально потребували їх. Смертність складала близько 2,5%, але після вдосконалення методу вона знизилась до 0,61%. Справа М. Гамалії та І. Мечникова продовжує жити і в наші дні, адже колись Одеська лабораторія сьогодні існує як Український науково-дослідний протичумний інститут імені І. І. Мечникова (УНІПЧІ)

Мико́ла Фе́дорович Гамалі́я (нар. 5 (17) лютого 1859, Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія — пом. 29 березня 1949, Москва, СРСР) — український, російський, в подальшому радянський мікробіолог і епідеміолог, почесний академік Академії Наук СРСР (з 1940 року), заслужений діяч науки (з 1934 року). Лауреат Сталінської премії (1943 рік). Походить з давнього козацького роду Гамалії.

Источник
Еще статьи

 

 

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *